В Україні до грудня створять новий суд, який буде розглядати адмінсправи проти державних органів

В Україні до грудня 2023 року мають створити новий суд. Він розглядатиме
адміністративні справи проти національних державних органів. Така умова передбачена Меморандумом з МВФ (пункт 56), який підписали 24 березня 2023 року.

Орган, який буде задіяний у процесі відбору суддів для нового суду, вже призначено у повному складі – це Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Отже, якщо парламент ухвалить відповідний закон про створення нового суду, одним з першочергових для ВККС завдань стане проведення конкурсу на посади до цього адмінсуду.

Нагадаємо, що у грудні 2022 року було ухвалено закон, яким створено Київський міський окружний адміністративний суд. Однак цей суд створено лише «на папері», йому не надано відповідних повноважень, які виписані у Меморандумі з МВФ і, як зазначають народні депутати, буде внесено окремий законопроект стосовно врегулювання тих вимог, що поставлені Фондом.

Які вимоги ставили в МВФ

Нагадаємо, відповідний лист про наміри до Меморандуму про чотирирічну кредиту програму з МВФ на понад 15 мільярдів доларів підписали прем’ єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та Президент України Володимир Зеленський.

У частині судової реформи у Меморандумі з МВФ йдеться про наступні вимоги.

• «Ми завершимо призначення на посади у Вищій раді правосуддя, які залишаються вакантними, забезпечивши відкрите та
  прозоре проведення процедури Етичної радою».

Наразі у ВРП залишаються вакантними 4 місця.

Одне – за квотою науковців (як писала «Судово-юридична газета», 2 червня з’їзд науковців не зміг визначитися з кандидатом за своєю квотою з-поміж Олега Рожнова та Миколи Хавронюка, і тепер доведеться проводити новий конкурс за цією квотою), два місця за квотою адвокатури (тут кандидатів навіть не висували) та одне – від Президента.

Відмітимо, що Етична рада відібрала за квотою Президента трьох кандидатів, які є, на її думку доброчесними: це суддя Вищого антикорупційного суду Олег Коліуш,  доцент кафедри приватного права Національного університету «Києво-Могилянська академія» Леся Музика та професор кафедри адвокатури Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого Іван Назаров.

Але Олега Коліуша обрали до складу нової ВККС, тому у глави держави залишається вибір або призначити одного з двох, або не призначати жодного.

Також нагадаємо, що українські представники у складі Етичної ради виступили проти надання рекомендації Лесі Музиці. Питання до неї виникли у суддів Льва Кишакевича, Юрія Трясуна та Володимира Сіверіна. По-перше, захист дисертації Лесі Музики на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України проходив в умовах потенційного конфлікту інтересів.

Справа в тому, що батько Лесі Музики, Анатолій Музика, є членом спеціалізованої вченої ради, в якій 11 травня 2021 року відбувся захист дисертації кандидатки. Хоча особисто батько Лесі Музики на захисті докторської дисертації доньки присутнім не був та участь у обговоренні дисертації не брав.  

Втім, на думку українських членів Етичної ради, Леся Музика з метою захисту дисертації мала звернутись до іншого закладу вищої освіти чи наукової установи.

По-друге, Леся Музика у березні 2022 року виїхала у Францію, де проживала й у 2023 році.

При цьому, в заяві, яку Леся Музика подала для участі у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя, кандидатка вказала, що фактично проживає в Києві.

Зазначимо, що хоча список рекомендованих було надано ще у квітні, але станом на червень жоден з кандидатів Президентом не призначений.

• Другою вимогою в частині судової реформи є ухвалення закону про відбір суддів Конституційного Суду України. І тут теж все не так просто.

«У рамках наших зобов'язань щодо вступу
до ЄС ми приймемо до кінця червня 2023 року закон, який забезпечить ефективне рішення щодо Дорадчої групи експертів з шести членів для перевірки кандидатів до Конституційного суду», - йдеться у Меморандумі.

І хоча до Верховної Ради вже внесли декілька законопроектів, жоден «міжнародників» поки не влаштовує.

Зокрема, активні члени громадянського суспільства розкритикували законопроект 9322 щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, який зареєстрували 25 травня Денис Маслов, Микола Стефанчук та інші.

В свою чергу, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук нещодавно зазначав, що Україна не може втрачати власний суверенітет при визначенні порядку обрання суддів КСУ.

Нагадаємо, прописана у прийнятих 2022 році законопроектах 7662 та 7663 про новий порядок відбору суддів КСУ процедура спочатку схвалювалася Венеційською комісією, але потім там передумали. Вже після того, як ці законопроекти були ухвалені, як писала «Судово-юридична газета», ВК опублікувала відкорегований висновок.

25 січня 2023 року голова Венеційської комісії Клер Базі Малаурі оприлюднила лист до Руслана Стефанчука, де констатувала, що українська сторона «не виконала» всі рекомендації ВК  у прийнятому законі про відбір суддів КСУ. Зокрема Венеційська комісія пропонувала виключити можливість призначення Верховною Радою, Президентом та з’їздом суддів України кандидатів у судді КСУ, які не рекомендовані Дорадчою групою експертів (ДГЕ). Сама Дорадча група формується наполовину з членів, делегованих «міжнародниками». Також Венеційська комісія підкреслила, що до складу Дорадчої групи слід ввести сьомого члена за міжнародною квотою. Тобто, ще більше розширити роль «міжнародників» в процесі відбору суддів КСУ.

• І, нарешті, третя вимога, про яку йшлося на початку – це створення нового суду замість Окружного адміністративного суду Києва.

«Після розпуску Окружного адміністративного суду міста Києва в
грудні 2022 року, ми створимо до кінця грудня 2023 року новий суд, який буде розглядати адміністративні справи проти національних державних органів (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК) суддями, які пройшли належну перевірку на незалежність, компетентність та доброчесність», - йдеться у Меморандумі.

Чому авторами Меморандуму обрано саме такий перелік органів – «НБУ, НАБУ, НАЗК», які будуть виступати відповідачами у справах, що розглядатиме новий суд, поки незрозуміло.

Зауважимо, що у нещодавньому інтерв’ю UBR голова Комітету ВР з питань податкової політики Данило Гетманцев розповів, що «МВФ – не просто кредитор. Фонд, з одного боку, дає певний сигнал, маркер для інших країн та кредиторів, а з іншого – виступає фасилітатором між ними та Україною. Наприклад, МВФ допомагає відстрочити погашення наших існуючих зобов'язань. Країни G7 як члени Фонду погоджують його рішення.

В наших сьогоднішніх умовах я б взагалі не хотів розглядати вірогідність відсутності фінансування від МВФ. Сьогодні співпраця з Фондом є не просто пріоритетом, а вкрай важливою умовою для виживання. Тому я переконаний в тому, що ми виконаємо ці структурні маяки. До речі, вони не є надскладними».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.