Законопроект про мобілізацію дозволяє Кабміну вирішувати питання надання відстрочки працівникам НАБУ, а це корупціогенний фактор – висновок Антикоркомітету Верховної Ради

Кабмін отримає механізм втручання у діяльність Національного антикорупційного бюро України, а це є корупціогенним фактором. На цьому наголосив Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики у своєму висновку на законопроект Кабміну посилення мобілізації 10449.

«У проекті Закону виявлено окремі положення, що містять корупціогенні фактори, та мають бути допрацьовані при підготовці законопроекту до другого читання», - підкреслили у Комітеті, який очолює народний депутат Анастасія Радіна.

«По-перше, норми законопроекту щодо бронювання детективів Національного антикорупційного бюро, слідчих Державного бюро розслідувань, прокурорів та інших співробітників правоохоронних органів для отримання ними відстрочки від призову надають Кабінету Міністрів можливість втручання у діяльність НАБУ та інших правоохоронних органів, а також суперечать нормам відповідних законів (зміни до статей 23 та 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Замість чинної норми, яка передбачає, що працівники НАБУ, ДБР, органів прокуратури не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, проектом Закону пропонується передбачити для працівників цих органів відстрочку у разі їх бронювання у порядку та в обсягах, визначених КМУ.

Запропоноване суперечить статті 4 Закону про НАБУ, яка передбачає вичерпний перелік повноважень КМУ щодо цього органу. Крім того, зазначене суперечить статтям 3 та 4 Закону про ДБР, статтям 3 та 16 Закону про прокуратуру. Такий підхід порушує гарантії незалежності вказаних органів, а також може призвести до конфлікту інтересів, оскільки НАБУ та ДБР підслідні кримінальні правопорушення, вчинені, зокрема, членами Кабінету Міністрів та іншими вищими посадовими особами», - вказав Комітет у своєму висновку.

З урахуванням зазначеного, вказує Комітет, не співмірною є пропозиція проекту закону надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації всім без виключення військовозобов’язаним працівникам МВС (зміни до абзацу 18 ч. 1 статті 23 зазначеного Закону). При цьому працівникам, зокрема Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, такі відстрочки надаватимуться шляхом бронювання за певними посадами (перелік та загальний обсяг яких визначатиме КМУ), а державним службовцям – в загальному порядку.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», законопроектом 10449 з чинного переліку посадових та службових осіб органів державної влади, які мають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, виключаються працівники Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України.

Натомість, до осіб, які отримають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації., пропонується додати: керівників міністерств та їх заступників, керівників державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; суддів, членів Вищої ради правосуддя, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голову Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя; а також працівників Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, установ експертної служби МВС.

Як зазначає Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку на законопроект, «така пропозиція видається сумнівною, оскільки, по-перше, з аналізу пропонованих приписів не можна чітко визначити критерії, за якими розподіляються посади працівників органів державної влади, інших державних органів на тих, яким повинна надаватися безпосередня відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, а яким – оформлюватися бронювання в порядку ст. 25 цього Закону».

«Відсутність таких критеріїв при внесенні змін до Закону зумовлює непрогнозованість таких змін та непередбачуваність у регулюванні правових відносин у даній сфері», - вказує ГНЕУ.

«Очевидно, що деякі посади в органах державної влади та інших державних органах є досить значущими з точки зору функціонального призначення та виконання посадовими або службовими особами завдань під час дії воєнного стану (наприклад, до таких посад можна віднести суддів, прокурорів, осіб, які здійснюють досудове розслідування).

Проте, відсутність чіткого бачення розвитку таких правових відносин зумовлює нестабільність правового регулювання.

Так, досить незрозумілим є, на якій підставі відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позбавляються поліцейські, працівники Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань і чому їм пропонується оформлювати бронювання на період мобілізації», - додали у ГНЕУ.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що депутати підвищать зарплату від 236 тисяч грн членам Вищої ради правосуддя поправкою до закону про житлові сертифікати.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.