У Міноборони пояснили, як убезпечать персональні дані військовозобов’язаних, що зберігатимуться за кордоном

Як раніше писала «Судово-юридична газета», 4 квітня набув сили закон про цифровізацію військового обліку 3549-ІХ (законопроект 10062). Нова редакція статті 13 закону про Реєстр військовозобов’язаних визначає, що для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, Державна податкова служба та Державна міграційна служба подають шляхом електронної взаємодії Міністерству оборони відомості стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років.

Якщо раніше закон передбачав, що передача даних до Реєстру здійснюється лише ЦВК та лише одноразово, то тепер ці відомості зможуть оновлювати постійно. При цьому дані стосовно громадян, які не є військовозобов’язаними, призовниками чи резервістами мають потім знищуватися.

Дані про громадян у Реєстрі будуть постійно актуалізуватися шляхом автоматичного обміну з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних різноманітних державних органів: Податкової, Міносвіти, МВС, Мінюст, Пенсійний фонд тощо.

Як раніше зазначала народний депутат Олександра Устінова, новий закон вирішує проблему відсутності електронного реєстру після 10 років війни, забезпечуючи повну картину щодо кількості військовослужбовців, їх місцезнаходження та придатності до служби.

За її словами, партнери готові виділити 100 мільйонів доларів на реалізацію цього проекту, що покриє витрати на зберігання інформації на тривалий період. Законопроект передбачає зберігання інформації на безпечних «хмарах» та серверах партнерів за кордоном. Це забезпечить фінансову підтримку та захист від можливих втрат даних внаслідок подій, таких як атаки чи природні катастрофи.

«Ми не знаємо, скільки у нас людей можуть бути призвані, скільки у нас знаходиться за кордоном, скільки реально зараз непридатні. І цей законопроект якраз передбачає, що буде створено такий електронний Реєстр.

Крім того, цей законопроект передбачає розміщення інформації, яку надають нам партнери і нашої інформації у так званих «хмарах», тобто, вона буде зберігатися фактично на «хмарах» на серверах наших партнерів за кордоном.

По-перше вони готові платити за це. І передбачали у наступному вже пакеті фінансування на 100 млн доларів. Це покриє на багато років зберігання цієї інформації», - пояснила Устінова.

Разом з тим, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко вказав, що «не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном, тим більше системи бойового управління під час війни. Це приклад «простих рішень», що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо».

В свою чергу, заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко у інтерв'ю АрміяInform, коментуючи закон про цифровізацію військового обліку і модернізацію Реєстру, пояснила, що зберігання даних за кордоном не несе у собі жодних ризиків для громадян.

«Далі — особлива наша мрія: всі військові системи зможуть розгортатись у «хмарі» за кордоном. Це дає можливість захищати разом з партнерами простір, де є ці системи, уникнути кінетичного знищення тощо. Ми можемо робити це на локації наших партнерів, держав НАТО. І це важлива для нас перемога, тому що ми тепер в одній швидкості зі всім цивілізованим світом. Низка країн вже вийшла із законодавством щодо легалізації ворк-клаудів — таких «хмар» для мілітарних систем. Відповідно ми теж не пасемо задніх і робимо це дуже швидко. Я вдячна і народним депутатам, і Президенту, що він підписав цей закон — він є співавтором цифрової революції.

Дилетантських рішень точно не буде. Ми постійно консультуємося з Генеральним штабом, зі Службою безпеки України. Над цим працюють експертні команди, країни-партнери. Тому я точно можу гарантувати, що в цієї команди Міністерства оборони не буде дилетантських рішень. Ми зробимо все, щоб захистити наші системи. Ми будуємо центр обробки даних з грифом «Т». Ми зробимо все, щоб це було абсолютно погоджено, компромісно та була консенсусна позиція щодо розміщення тих чи інших систем.

Тому щодо сумнівів або побоювань народного депутата Романа Костенка — я його повністю розумію, розділяю його переживання і можу гарантувати, як, найперше, відповідальна громадянка, що зроблю все, щоб це було абсолютно без шкоди для держави і без шкоди для наших військових» - зазначила вона.

Також вона розповіла, що новий додаток «Армія+» буде створюватися у тому числі, за рахунок коштів донорів. «Ми пішли по принципу допомоги від донорів і отримали кошти на те, щоб зробити додаткову розробку мобільного застосунку в процесі отримання цих коштів.

Ми отримали декілька запитів від донорів, чи нам треба буде допомогти. Тому що це, очевидно, буде успішна історія, і навіть не з точки зору релізу, а з точки зору корисності для військовослужбовців, їхньої потреби. Глибина розповсюдження додатку буде дуже висока. Наш амбітний план — залучити один мільйон користувачів», - підкреслила вона. Додаток «Армія+» буде працювати згодом для всіх складових Сил безпеки і оборони. Для забезпечення цифровізації армії буде працювати окреме державне підприємство «Цифрова армія».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.