При вирішенні питання щодо можливості адвоката іноземної держави посвідчувати документи в якості нотаріуса слід керуватися законом про міжнародне приватне право – позиція суду

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, регламентовано Законом «Про міжнародне приватне право». Тож, при вирішенні питання щодо можливості іноземного адвоката, який практикує в Ізраїлі, посвідчувати документи в якості нотаріуса, і відповідно, дотримання вимог стосовно несумісності, слід керуватися тим, що відносини адвоката та клієнта додатково пов`язані із правопорядком, встановленим в державі Ізраїль. На цьому наголосив у своєму рішенні від 24 квітня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд по справі №420/9728/23.

Обставини справи

У травні 2023 року позивачка звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду, в якій просила визнати бездіяльність відповідача щодо непоновлення пенсії протиправною та дискримінаційною, визнати протиправними та дискримінаційними та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачці.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо непоновлення виплати пенсії, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ про відмову у поновленні виплати пенсії, зобов`язано поновити виплату пенсії за віком, починаючи з 1.03.2014 з виплатою компенсації втрати частини доходів.

Разом із тим, представники ГУ ПФУ вирішили звернути увагу, і Одеський окружний адміністративний суд окремою ухвалою відповідно вирішив довести до відома КДКА міста Києва про обставини «можливого порушення адвокатом, який має свідоцтво, видане колегією адвокатів Ізраїлю (Israel Bar Association) вимог щодо несумісності, для вжиття відповідних заходів».

В свою чергу, адвокат подав на цю ухвалу апеляційну скаргу, де зазначив, що він, як адвокат іноземної держави, здійснює адвокатську діяльність на території України відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Проте він не є нотаріусом в Україні, не веде нотаріальну діяльність в Україні та не вчиняє нотаріальних дій, передбачених Законом України «Про нотаріат».

Також він зазначив, що слід відрізняти нотаріальну діяльність відповідно до Закону України «Про нотаріат» від діяльності, яка ведеться уповноваженими особами в Ізраїлі.

У відповідності до законодавства в Ізраїлі, нотаріус одночасно має бути адвокатом. Апелянт зазначив, що прийнята ухвала завдає йому шкоди, оскільки хоча судом фактично не встановлено порушення законодавства адвокатом, при цьому суд зазначає про «можливе порушення», що не забезпечує необхідної правової визначеності.

П`ятий ААС відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження, але постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційну скаргу адвоката було задоволено та направлено справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Що вирішив апеляційний суд

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга адвоката на окрему ухвалу підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначила колегія П’ятого ААС, окрема ухвала – це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Необхідність її постановлення зумовлена завданнями адміністративного судочинства. За цих обставин, суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу.

Обов`язковими умовами для прийняття окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акту із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає відповідне порушення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 березня 2024 року у справі №420/10595/22.

З матеріалів справи вбачається, що приймаючи оскаржувану окрему ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що неможливо сумісництво здійснення представництва прав та інтересів позивача в якості адвоката, оскільки він одночасно здійснює нотаріальну діяльність, бо додані до позовної заяви документи посвідчені ним в якості нотаріуса.

Колегія суддів ААС вважає помилковими такі висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що адвокат здійснює нотаріальну діяльність в державі Ізраїлі та здійснював зокрема нотаріальне засвідчення документів щодо звернення до відповідача з приводу поновлення виплати пенсії позивачки.

У даному випадку слід брати до уваги, що приватноправові відносини, які виникли між адвокатом та позивачкою додатково пов`язані із правопорядком, встановленим в державі Ізраїль.

Так, порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок регламентовано Законом України «Про міжнародне приватне право» №2709-IV.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2709-IV, іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Частинами 1 та 2 статті 4 Закону № 2709-IV встановлено, право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв`язок із приватноправовими відносинами.

У статті 31 Закону № 2709-IV визначено, якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання або місцезнаходження сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором.

Зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином (ч.1, 2 статті 32 Закону № 2709-IV).

Дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину визначаються правом, що застосовується до змісту правочину (стаття 33 Закону № 2709-IV).

У свою чергу, відповідно до статті 34 Закону № 2709-IV, порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність.

З урахуванням наявного правового регулювання, а також враховуючи те, що довіреність є одностороннім правочином, яка була посвідчена в державі Ізраїль, судова колегія приходить до висновку, що посилання суду першої інстанції на положення виключно українського законодавства за наявності іноземного елементу є необґрунтованими. Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази, що адвокат здійснює нотаріальну діяльність в Україні, тому за вказаних обставин, відсутні підстави вважати, що вимоги щодо несумісності адвокатської та нотаріальної діяльності були порушені.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу адвоката необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.