Повноваження прокурора вищого рівня на скасування постанови про закриття провадження і обрахунок строку досудового розслідування – позиція ОП ККС ВС

Об’єднана палата Касаційного кримінального суду відступила від висновку колегії суддів у справі, де вирішувалося питання про повноваження прокурора вищого рівня на скасування постанови про закриття провадження, а також щодо обрахунку строку досудового розслідування. Про винесення відповідної постанови від 9 вересня 2024 року по справі №759/7254/22 (провадження № 51-532кмо24) повідомила суддя ККС ВС Наталія Антонюк у своєму дописі в соцмережах. Постанова в Реєстрі судових рішень наразі не опублікована.

Отже, за її словами, висновок ОП ККС ВС про застосування ч. 6 ст. 36 та ст. 219 КПК щодо обрахування строку досудового розслідування після скасування прокурором вищого рівня постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, наступний:

(1) прокурори вищого рівня (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники) наділені повноваженнями скасувати постанову прокурора нижчого рівня про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК;

(2) період з моменту прийняття прокурором постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, до моменту скасування такої постанови прокурором вищого рівня не зараховується до строку досудового розслідування.

Обставини справи

Зазначимо, як випливає із ухвали колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 11 червня 2024 року про передачу цієї справи на Об’єднану палату ККС, обставини були наступні.

Святошинський районний суд Києва ухвалою від 29 червня 2023 року закрив кримінальне провадження від 14 січня 2022 року за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу. Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Прокурор подав касаційну скаргу, в якій вказав, що:

- суд першої інстанції:

- неправильно обчислив строки досудового розслідування та безпідставно закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК;

- не врахував того, що постанова про закриття кримінального провадження від 1 березня 2022 року була винесена у зв`язку з неможливістю подальшого проведення досудового розслідування та отримання доказів для доведення винуватості особи в суді через повномасштабне вторгнення та воєнний стан;

- суд апеляційної інстанції:

- належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Мотиви палати щодо передачі справи

Колегія суддів Першої судової палати вирішила, що необхідно передати питання на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду.

Так, Третя судова палата Касаційного кримінального суду у постанові від 3 квітня 2023 року (справа № 367/1335/21) зробила висновок, зокрема, про те, що у разі скасування Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками в межах строків, передбачених ст. 219 КПК, постанови прокурора про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття кримінального провадження до її скасування враховується у строки досудового розслідування. Кримінальним процесуальним законом не передбачено права скасування Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками постанови прокурора про закриття кримінального провадження, у якому особу повідомлено про підозру, поза межами строків, передбачених ст. 219 КПК.

Проте колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду вважає за необхідне відступити від указаного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, виходячи з такого.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження,

- 14 січня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, за фактом вимагання неправомірної вигоди працівниками правоохоронного органу;

- 11 лютого 2022 року в кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК;

- 1 березня 2022 року постановою прокурора відділу Київської міської прокуратури на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК закрито кримінальне провадження стосовно підозрюваного;

- 27 травня 2022 року постановою заступника керівника Київської міської прокуратури скасовано постанову про закриття кримінального провадження.

Частиною 1 статті 219 КПК (у ред. Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину (ч. 2 ст. 219 КПК).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, відповідно до ст. 12 КК, є тяжким злочином, тому з огляду на положення ст. 219 КПК строк досудового розслідування для даного кримінального провадження становив вісімнадцять місяців.

Заступник керівника Київської міської прокуратури постановою від 27 травня 2022 року скасував постанову від 1 березня 2022 року прокурора відділу Київської міської прокуратури про закриття цього кримінального провадження.

Колегія суддів зауважує, що необхідність виконання завдань кримінального провадження щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини не може ставитися в залежність від того, чи повідомлено особі про підозру. Після повідомлення про підозру виконання завдань не стає менш важливим.

Завдання кримінального провадження треба виконувати з однаковою ретельністю як до повідомлення особі про підозру, так і на стадії притягнення її до кримінальної відповідальності. І не лише ті завдання, на які вказала колегія суддів Третьої судової палати, а й інші, зазначені у ст. 2 КПК: охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинуваченим або засудженим, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Крім того, право особи на розгляд обвинувачення щодо неї в найкоротший строк у разі скасування постанови про закриття кримінального провадження і врахування відповідного періоду часу до строку досудового розслідування не може автоматично вважатися порушеним чи обмеженим.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (ч. 3 ст. 28 КПК).

У кримінальному провадженні, що було предметом розгляду колегії суддів Третьої судової палати, як і в цій справі, ключовим критерієм для визначення розумності строків провадження є спосіб здійснення прокурором своїх повноважень в частині скасування постанови про закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування.

До повноважень прокурора належить скасування постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження з власної ініціативи протягом двадцяти днів або за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана потягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови (ч. 6 ст. 284 КПК).

Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право скасовувати постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК.

Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК). Прокурор, приймаючи законне рішення про скасування постанови про закриття кримінального провадження протягом встановлених процесуальним законом строків, діє в межах розумних строків. А тому в цьому разі відсутні підстави стверджувати про посягання на право особи на розгляд обвинувачення щодо неї в найкоротший строк.

Із вищевикладених міркувань, на думку колегії суддів Першої судової палати ККС, реалізація прокурором свого законного повноваження на скасування постанови про закриття кримінального провадження не може розглядатися як підстава не включати період часу між закриттям провадження і скасуванням постанови про це до строку досудового розслідування.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.