Єврокомісія погодила зміни до плану реформ Ukraine Facility, але чи будуть посунуті строки для заповнення суддівських вакансій – поки невідомо

Єврокомісія прийняла та подала Раді ЄС пропозицію щодо змін до Плану реформ Ukraine Facility, за виконання пунктів якого Україна отримує кошти від ЄС. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє розповів, що йдеться про перенесення деяких термінів виконання кроків на більш ранній період і «чіткіші описи кроків у процесі реформ».

За даними міністра фінансів Сергія Марченко, Україна вже отримала понад 22,65 млрд євро у межах програми Ukraine Facility, яка розрахована загалом на 50 млрд євро від ЄС на 2024–2027 роки. За цим планом, більша частина коштів – 33 млрд євро – будуть надані у вигляді кредитів і 17 млрд євро – у вигляді безповоротної допомоги, тобто, грантів.

Нагадаємо, Ukraine Facility – це досить чіткий перелік завдань за принципом «Reforms first – money later», у разі невиконання яких Україна може не отримати фінансування. За виконанням індикаторів можна слідкувати в онлайн-режимі на урядовому порталі.

Як писала «Судово-юридична газета», у липні Єврокомісія вирішила фінансово «покарати» Україну за невиконання деяких структурних маяків Плану Ukraine Facility. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє тоді вказав, що Україна виконала 13 з 16 реформ. Один з невиконаних «маяків» стосувався відбору суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

На це повідомлення тоді відреагував голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов. «ЄК, нібито, зменшила виплату по Ukraine facility, в т. ч. через не набраних суддів ВАКС! Агов – 2-х набрали. В повній відповідності із рекомендаціями всіх ваших експертів. І з когнітивними тестами, і з 75% прохідного на рівні закону і т. д. А те що лише двох, так ми попереджали про це. Але ж ви самі наполягали» – зазначив тоді Маслов.

Секретні зміни до плану

Прикметно, що свої пропозиції стосовно змін до Ukraine Facility направив Єврокомісії Кабмін. Але текст відповідного додатку до розпорядження Кабміну від 1 серпня 2025 р. №817-р досі не оприлюднений.

«Внести до Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. №244, зміни, що додаються до оригіналу» – зазначено на сайтах парламенту та уряду, але про сам додаток до розпорядження, вочевидь, посадовці «забули».

Новий міністр економіки Олексій Соболев тоді також не пояснив, в чому полягають сутнісні зміни, а лише зазначив, що через 2 роки з часу початку роботи над Планом, «зʼявилась потреба актуалізувати зобовʼязання за програмою Ukraine Facility».

Кабмін очікує, що Рада ЄС затвердить зміни до кінця вересня. «Це дозволить нам відзвітувати за третій квартал 2025 року вже за новим графіком виконання запланованих кроків. Прийняті зміни дозволять Україні продовжувати виконувати План у повному обсязі і без порушення термінів», додав Соболев.

І хоча Кабмін не поспішає вдаватися у важливі деталі, за словами народного депутата Ярослава Железняка, зміни у завданнях можуть стосуватися зокрема створення двох нових судів. Так, замість створення Спеціалізованого окружного адміністративного суду (СОАС) та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду (СААС) у Плані може залишитися лише набрання чинності законом про їх утворення.

Якраз нещодавно Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект 13302 Президента про створення СОАС та СААС, щоправда, наразі його підписання заблоковане через внесену постанову про порушення регламенту.

Нагадаємо, СОАС та СААС будуть створюватися за участі представників іноземних партнерів, які будуть перевіряти кандидатів в судді. А самі суди потрібні, зокрема, для того, аби оскаржувати в окремий відібраний партнерами суд результати конкурсів на очільників НАБУ, САП, НАЗК, АРМА, БЕБ, Митниці, які також проводяться за вирішальної ролі іноземних партнерів.

«Заповнити не менше 20% вакансій у судах»

Що стосується судів, то згідно із домовленостями, за третій квартал Україна має отримати 300 млн євро гранту та 2,35 млрд євро позики від ЄС за виконання загалом 12 кроків. 

Серед іншого, за цим планом ІІІ квартал 2025 року Україна має «закрити» виконанням завдання «заповнити не менше 20% вакансій суддів». Тобто, Вища кваліфікаційна комісія суддів має відібрати кандидатів за досить складною процедурою, а Вища рада правосуддя повинна їх призначити – до кінця вересня 2025 року.

Про ризики цієї вимоги раніше писала «Судово-юридична газета» у матеріалі «Заповнити не менше 20% вакансій суддів» до вересня 2025 року: ВККС стала «заручником» плану Ukraine Facility, за який Україна отримує кошти від ЄС».

Хто конкретно прописав ці вимоги у зобов’язаннях, передбачених Планом Ukraine Facility – не розкривається, втім, очевидно, що особа чи група осіб, які формували такі умови для отримання коштів Україною, не намагалися розібратися у процедурах відбору суддів.

Вже ІV квартал ВККС має «закрити» виконанням «маяка» з проведеного кваліфікаційного оцінювання (перевірки) 50% суддів, які повинні були його пройти станом на 30 вересня 2016 року із залученням Громадської ради доброчесності.

При цьому ще з І кварталу 2025 року не виконаним «висить» такий індикатор, як збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Йдеться не просто про прийняття закону, а про цілу процедуру, де спочатку мають з’явитися бажаючі зайняти посади у ВАКС, і потім вони мають успішно пройти складні процедури відбору.

Однак досі спроби швидко заповнити вакансії ВАКС не увінчалися успіхом. Верховній Раді навіть довелося спрощувати відповідні процедури на прохання ВККС. Зокрема, дозволити повторну участь у конкурсі тим кандидатам, які вже провалили іспит, не набравши необхідний прохідний бал (законопроект 12331-2).

Голова ВККС Андрій Пасічник тоді написав листа до Комітету ВР з питань правової політики, в якому вказав, що «затримки у проведенні конкурсу до Вищого антикорупційного суду (Апеляційної палати) унеможливлять виконання Плану Ukraine Facility».

Серед невиконаних «маяків» на ІІ квартал 2025 року залишається набрання чинності законодавства про перегляд декларацій доброчесності суддів та процедури їх перевірки (в рамках розділу «Посилення підзвітності, доброчесності та професіоналізму судової влади»).

Наразі Верховна Рада проголосувала відповідний законопроект 13165-2 у першому читанні. Як писала «Судово-юридична газета», він передбачає після, що набрання ним чинності проведення перевірки декларації родинних зв’язків і доброчесності судді здійснюється ВККС за новим порядком.

Таким чином, автори Ukraine Facility записали чимало «реформ» у свій план, однак невідомо, чи оцінювалася реалістичність перспектив вкластися у строки для виконання цих вимог. Можливо, у змінах до плану деякі «маяки» будуть посунуті.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.