2 млн чоловіків знімуть із розшуку ТЦК, але для них будуть жорсткі нововведення — Арахамія

Реформа законодавства про мобілізацію в Україні вийшла на фінішну пряму. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, концепція вже розроблена і протягом місяця буде представлена парламенту та суспільству. Головним ініціатором змін виступає Міністр Оборони Михайло Федоров, який готує пакет конкретних проєктів для системної трансформації ситуації — від процесу призову до рішень щодо СЗЧ.

Медіапростір сколихнула заява Давида Арахамії про можливе зняття з розшуку ТЦК близько двох мільйонів осіб. Однак за цією амністією стоїть новий механізм взаємодії держави та військовозобов’язаних, який включає як заходи заохочення, так і жорсткі обмеження.

За словами Давида Арахамії, однією з ідей нової концепції є перегляд чинного механізму розшуку громадян, які перебувають у базах територіальних центрів комплектування. Зокрема, йдеться про можливість зняття з розшуку значної кількості осіб, які наразі перебувають у відповідних реєстрах. Натомість пропонується запровадити нову процедуру врегулювання їхнього статусу та подальших дій.

Як зазначається, метою таких змін є формування більш збалансованої системи між пом’якшенням окремих підходів і впровадженням більш чітких правил мобілізаційної політики. При цьому окремі запропоновані рішення вже обговорювалися з військовим командуванням, зокрема в контексті якості підготовки військовослужбовців та строків проходження служби.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», паралельно з урядовими планами у Раді зареєстровано пакет законопроєктів (№ 15114–15116), які пропонують запровадити дзеркальну відповідальність для посадовців ТЦК. За помилкові записи в реєстрі «Оберіг» або незаконний призов осіб з відстрочкою пропонується штрафувати працівників ТЦК на 170 тисяч гривень. А ДБР зобов’яжуть автоматично відкривати провадження, якщо відеозапис незаконних дій представників ТЦК з’явиться в мережі.

Член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський неодноразово наголошував на необхідності справедливості. За його словами, мобілізація має бути однаковою як у селах Західної України, так і у великих містах, як-от Київ чи Одеса, щоб не створювати відчуття соціального дисбалансу.

Головним тригером для розробки масштабної реформи, яку анонсувало політичне та військове керівництво країни стала криза системи мобілізації в Україні та вже далеко непоодинокі напади на ТЦК. Нещодавнє вбивство військовослужбовця територіального центру комплектування у Львові стало резонансним випадком, за яким послідувала миттєва реакція Міністерства оборони.  Так, в Міністерстві наголосили, що система потребує негайних змін, і жодні проблеми не можуть виправдовувати насильство.

Невиконання громадянами обов’язку щодо оновлення даних також є постійним джерелом соціальної напруги. За даними народного депутата Михайла Цимбалюка, близько 1,5 мільйона чоловіків призовного віку ігнорують оновлення військово-облікових даних, що є прямим порушенням закону в умовах воєнного стану. Саме ці особи найчастіше стають учасниками вуличних затримань та незаконних дій, оскільки вони роками не поновлювали дані в ТЦК.

Зазначені проблеми стали тим важелем, що змушує до реформування системи мобілізації. Тож можна дійти висновку, що мета нової концепції — усунути накопичені проблеми обліку військовозобов’язаних, зробити процес більш прозорим та перевести ключові процедури у цифровий формат.

Майбутня реформа, обіцяє стати найбільш технологічною спробою розв’язати мобілізаційну кризу. Зняття мільйонів людей з розшуку може знизити соціальну напругу, проте успіх залежить від того, наскільки прозорою буде нова процедура.