Штрафи і цифровий контроль: уряд і Рада по-різному бачать підхід до фінансових порушень
Як раніше писала «Судово-юридична газета» Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт №15043, який передбачає зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у фінансовій сфері. Законопроєктом пропонується уточнити положення статті 164-2 КУпАП, йдеться про те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності за відповідні порушення планують встановити на рівні одного року з моменту їх вчинення.
Окрім цього, передбачається перегляд розмірів штрафів. За порушення, визначені частиною першою статті, санкції пропонують збільшити з 8–15 до 50–70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі повторного правопорушення штрафи можуть зрости з 10–20 до 60–80 неоподатковуваних мінімумів.
Законопроєкт був розроблений у зв’язку з тим, що розміри штрафів за порушення законодавства з фінансових питань передбачаного КУпАП не переглядалися з 1996 року, тобто понад 30 років, і наразі не відповідають сучасним економічним умовам. Водночас обмежені строки притягнення до адміністративної відповідальності на практиці ускладнюють або унеможливлюють притягнення винних осіб до відповідальності, особливо у випадках, коли порушення виявляються під час заходів державного фінансового контролю.
Посилення штрафів і фінансового контролю
Зокрема, законопроєкт проаналізувала Дослідницька служба Верховної Ради та наголосила, підвищення штрафів у в 4–6 разів забезпечать не лише формальне покарання, а й матиме реальний превентивний ефект, перетворивши адміністративні санкції на дієвий інструмент підтримання фінансової дисципліни. Водночас експерти застерігають, що надмірне підвищення штрафів може порушити баланс між превентивною та каральною функціями адміністративної відповідальності. Щоб уникнути цього, важливо забезпечити пропорційність санкцій і не допустити їх перетворення на інструмент надмірного тиску на бізнес, особливо малий і середній.
Втім, надмірне підвищення штрафів може порушити баланс між превентивною та каральною функціями адміністративної відповідальності. Щоб цього уникнути, важливо забезпечити пропорційність санкцій і не допустити перетворення штрафів на інструмент надмірного тиску на бізнес, особливо малий і середній.
Як один із підходів пропонується пропорційність штрафів залежно від масштабу та характеру правопорушення, а також розміру підприємства. За незначні порушення, які не призвели до суттєвих фінансових втрат і не мають системного характеру, доцільно встановлювати нижчі санкції. Натомість за серйозні або повторні порушення застосовуватимуться підвищені штрафи, як це передбачено законопроєктом.
Також йдеться про можливість врахування пом’якшуючих обставин у статті 164-2 КУпАП. Це стосується випадків, коли суб’єкт господарювання самостійно виправив порушення або добровільно повідомив про нього, що сприятиме розвитку самоконтролю та зменшенню кількості ненавмисних порушень.
Крім того, у Дослідницькій службі зробили акцент на закріпленні положень щодо використання цифрових інструментів контролю, зокрема створення електронного реєстру фінансових правопорушень та впровадження автоматизованих систем перевірки звітності.
Окрему увагу у Дослідницькій службі приділили гармонізації законодавства з міжнародними стандартами FATF та OECD, а також директивами ЄС 2015/849 та 2019/1153. Їх імплементація передбачає підвищення прозорості, розвиток фінансового моніторингу та розширення доступу до інформації, що може бути використано і для формування складів адміністративних правопорушень. При цьому актуальними залишаються стандарти FATF щодо віртуальних активів, які враховують сучасні ризики — від прозорості фінансових операцій до контролю за цифровими активами. Це відкриває можливість для оновлення КУпАП і створення більш ефективної системи адміністративних санкцій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
