Верховний Суд хоче змінити підстави для скасування рішень загальних зборів кооперативів та ОСББ
Касаційний господарський суд передав на розгляд Корпоративної палати (судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів, яка забезпечує єдність судової практики у вирішенні корпоративних спорів, виключення учасників, захисту прав власності) справу №361/5524/19 стосовно оскарження рішень некомерційного товариства.
Перед Верховним Судом у цій справі постали питання:
- чи є відсутність кворуму на загальних зборах безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача;
- чи не зловживає член садівничого товариства своїми правами (у формі, яка має ознаки сутяжництва).
У Верховному Суді сформувалася практика щодо застосування положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.15 Закону "Про кооперацію", яка полягає у тому, що прийняття рішення загальними зборами обслуговуючого чи споживчого кооперативу за відсутності кворуму для проведення зборів чи прийняття рішення є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (викладена, зокрема, у постановах від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 03.12.2024 у справі №910/10683/21, від 28.05.2025 у справі №904/1357/24).
Відповідно до такої правової позиції, зазначена безумовна підстава підлягає застосуванню незалежно від того, чи порушені оскаржуваним рішенням права позивача (які саме та у чому полягає таке порушення, окрім недотримання формальної процедури ухвалення рішення), чи відновляться вони у разі визнання недійсним чи скасування оспорюваного рішення загальних зборів, чи дотриманий баланс інтересів позивача та товариства (учасників, які підтримують і виконують ухвалене рішення) що, в свою чергу, створює сприятливі умови для зловживання позивачем правом на судовий захист (у формі так званого "сутяжництва" чи корпоративного шантажу).
Така практика базувалася на тодішньому Законі «Про господарські товариства», і згодом стала «вірусом», який поширився на всі типи юридичних осіб. Суди почали автоматично скасовувати рішення садових товариств, гаражних кооперативів та ОСББ, навіть якщо за них проголосувала переважна більшість активних учасників, але не вистачило «мертвих душ» для формального кворуму.
Поки суди трималися за старі правила, український законодавець поступово відходив від врегулювання питань кворуму.
Колегія суддів КГС ВС звертає увагу на вражаючу динаміку:
- Товариства з обмеженою відповідальністю: Новий закон 2018 року взагалі викреслив поняття кворуму. Тепер важлива лише кількість голосів «за».
- Акціонерні товариства: Вимоги до присутності поступово знизили з 60% до 50%.
- ОСББ: Закон не визначає кворуму як «мінімальної присутності», натомість запровадив процедуру письмового опитування, що дозволяє добирати голоси після зборів.
Найбільш «застарілим» залишається законодавство про кооперацію, де досі вимагається присутність більше половини членів.
В умовах пандемії Covid-19, а потім і воєнного стану, учасники товариств втрачають як бажання, так і можливість брати участь у загальних зборах, що блокує роботу таких товариств, спричиняє неможливість вирішувати питання щодо своєї діяльності, створює значні ризики для учасників (членів), які змушені збиратися у великій кількості в одному місці, про яке заздалегідь відомо широкому колу осіб.
Колегія суддів вважає, що підхід, сформований судовою практикою багато років тому (понад 17), вже не відповідає як приписам сучасного корпоративного законодавства, так і підходу інших держав, зокрема держав-членів Європейського Союзу, до вирішення такого питання.
Саме ця колізія між прогресивними законами та «цементованою» судовою практикою стала підставою для передачі справи на розгляд Корпоративної палати.
Вказане, з урахуванням існування в Україні значної кількості кооперативів зі значною кількістю членів (учасників) та, відповідно, наявності значної кількості як вже існуючих, так і можливих у майбутньому судових спорів між такими товариствами та їх членами (учасниками), є підставою для відступу від висновків щодо застосування положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.15 Закону "Про кооперацію" про те, що прийняття рішення загальними зборами обслуговуючого чи споживчого кооперативу за відсутності кворуму для проведення зборів чи прийняття рішення є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників. Такий відступ також необхідний для визначення механізмів протидії можливому зловживанню правом на судовий захист учасниками таких товариств.
Колегія суддів вважає, що за певних умов навіть за відсутності кворуму рішення загальних зборів учасників (членів) товариства (кооперативу) може бути дійсним (відсутні підстави для визнання його недійсним), і в будь-якому випадку підлягає застосуванню чотирискладовий тест для оцінки правомірності втручання суду у діяльність товариства шляхом скасування рішень його вищого органу управління:
1) яке право чи законний інтерес позивача як учасника товариства порушено;
2) чим це рішення порушує права чи інтереси учасника (члена) по суті (а не лише через порушення формальної процедури);
3) чи відновлюються права або інтереси позивача внаслідок визнання недійсним рішення загальних зборів;
4) чи дотримується баланс інтересів самої юридичної особи та її учасників, чи не є позов зловживанням правом (корпоративним шантажем, намаганням уникнути обов`язку зі сплати платежів на утримання власності членів товариства, сутяжництвом тощо).
Колегія суддів вважає за необхідне відступити від вищеназваних висновків.
В умовах воєнного стану, коли масові зібрання є небезпечними, а мільйони людей стали біженцями, вимога фізичного кворуму в 50% для кооперативу на тисячу членів перетворюється на абсурд.
Світовий досвід: від Британії до Делаверу
Україна не перша, хто стикається з проблемою «паралічу» організацій через пасивність учасників. Європейські експерти ще у 2002 році зазначали: фізичне зібрання всіх в одному місці — це формат XV століття, який не відповідає цифровому світу.
- Великобританія: Для кворуму достатньо всього двох осіб, незалежно від їхньої частки. А якщо збори неможливо провести, суд може постановити, що кворумом є одна особа.
- Німеччина: У 2020 році для житлових асоціацій (аналог ОСББ) вимоги до кворуму скасували зовсім, щоб пасивні власники не блокували ремонт дахів та модернізацію будинків.
- Франція та ОАЕ: Використовують систему «повторних зборів». Якщо на перші збори ніхто не прийшов, другі або треті вважаються правомочними за будь-якої кількості присутніх.
Автор: Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
