Аванси, борги і контроль іноземних доходів: податкова роз’яснила, що змінюється для бізнесу та ФОП

18:00, 27 квітня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Нові роз’яснення ДПС формують практику податкового контролю, яка охоплює як внутрішні операції, так і розрахунки з нерезидентами.
Аванси, борги і контроль іноземних доходів: податкова роз’яснила, що змінюється для бізнесу та ФОП
Фото: 24tv.ua
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Державна податкова служба України надала комплексне роз’яснення щодо ключових питань адміністрування податків у 2026 році. Документ охоплює широкий спектр практичних аспектів — від особливостей ведення обліку платниками єдиного податку до процедур підтвердження та апостилювання документів при декларуванні іноземних доходів.

У ДПС зазначають, що роз’яснення мають на меті систематизувати підходи до податкового адміністрування та зменшити кількість помилок платників під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Для бізнесу та самозайнятих осіб ці положення фактично формують орієнтир для коректного структурування операцій із нерезидентами та мінімізації ризиків застосування фінансових санкцій у разі податкових порушень.

Спрощена система оподаткування: аванси та безнадійна заборгованість

Для платників єдиного податку 3-ї групи актуальним залишається питання коректного обліку авансових платежів та дебіторської заборгованості в межах господарських операцій з одним контрагентом.

Зарахування авансів

Державна податкова служба України підтверджує можливість зарахування авансу, отриманого за одним договором, у рахунок виконання зобов’язань за іншим договором із тим самим контрагентом. Обов’язковою умовою є належне документальне оформлення такої операції та відображення її в обліку на підставі первинних документів.

Водночас фахівці звертають увагу, що некоректне визначення дати виникнення доходу або його суми може створювати ризики втрати права на застосування спрощеної системи оподаткування.

Списання дебіторської заборгованості

Також ДПС уточнила і порядок списання дебіторської заборгованості за експортними операціями, термін позовної давності за якими минув. У разі спливу строку позовної давності за зовнішньоекономічним контрактом дебіторська заборгованість визнається безнадійною. Для платників єдиного податку 3-ї групи списання такої заборгованості не формує податкового доходу, оскільки об’єкт оподаткування виникає виключно за фактом надходження коштів.

Таким чином, у зазначеній ситуації податкові наслідки для платника єдиного податку відсутні, а ризик втрати статусу спрощеної системи не виникає.

Валютний нагляд та судові спори

У сфері зовнішньоекономічної діяльності одним із ключових ризиків для резидентів залишається нарахування пені у розмірі 0,3% за кожен день прострочення розрахунків за валютними операціями.

Згідно з чинною практикою, нарахування пені зупиняється з дня прийняття судом позовної заяви резидента про стягнення заборгованості з нерезидента.

У разі задоволення позову судом пеня за період судового розгляду не нараховується. Більше того, після набрання рішенням законної сили подальше нарахування пені не поновлюється, навіть якщо фактичне виконання зобов’язання ще не відбулося.

Водночас остаточні висновки щодо дотримання валютного законодавства формуються контролюючим органом під час проведення документальної перевірки на підставі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Оренда нерухомості у нерезидента фізичною особою

У випадках, коли фізична особа-резидент України орендує нерухомість у нерезидента, особливого значення набуває питання визначення податкового статусу сторін та механізму сплати податків.

У податковій практиці передбачено, що оренда нерухомого майна у нерезидента може здійснюватися через резидента-посередника, який забезпечує виконання податкових зобов’язань на території України.

Якщо ж орендарем виступає звичайна фізична особа, вона не набуває статусу податкового агента. У такому випадку обов’язок декларування доходів та сплати податків формально покладається на орендодавця-нерезидента. Орендар-фізична особа в цій ситуації не є відповідальною за сплату податкових зобов'язань нерезидента до бюджету.

Водночас порушення встановленого порядку оподаткування може розглядатися контролюючими органами як невиконання нерезидентом податкових зобов’язань на території України.

Реєстр волонтерів

Згідно з позицією ДПС Реєстр волонтерів — це база даних, яка ведеться Державною податковою службою України для обліку благодійників-фізичних осіб. Для того щоб підтвердити факт включення до Реєстру волонтерів, фізична особа або зацікавлена організація повинні використовувати витяг з реєстру.

Єдиним документом, що підтверджує включення особи до Реєстру волонтерів, є Витяг, сформований засобами ІКС ДПС. Цей документ є актуальним на дату його формування і дозволяє юридичним особам безпечно надавати благодійну допомогу без додаткових податкових навантажень.

Включення до Реєстру є важливим для застосування податкових пільг, передбачених Податковим кодексом України. Згідно з п.п. «б» п.п. 165.1.54 ПКУ, доходи благодійників-волонтерів, внесених до Реєстру, не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу, якщо вони використані на цілі, визначені законом: допомога ЗСУ, ВПО тощо.

Якщо юридична особа планує надати благодійну допомогу волонтеру, вона повинна перевірити наявність особи в Реєстрі саме за допомогою витягу, щоб мати право не утримувати податки з цієї суми.

Реєстрація накладних за результатами перевірки

ДПС наголошує на невідворотності реєстрації податкових накладних навіть у складних обставинах

Якщо за результатами перевірки виявлено нереєстрацію зведеної податкової накладної (ст. 198.5 ПКУ), платник зобов’язаний її зареєструвати в ЄРПН. ДПС наголошує, що відсутність реєстраційного ліміту не звільняє від цього обов’язку. Штрафні санкції за ст. 120-1 ПКУ застосовуються на загальних підставах.

Іноземні доходи: вимоги до документів і апостиль

Для фізичних осіб, які декларують інвестиційний прибуток від іноземних акцій, ДПС встановила вимоги до документації.

Брокерські звіти, складені іноземною мовою, підлягають обов’язковому перекладу на українську мову та нотаріальному посвідченню. Самостійний переклад платником не є достатнім підтвердженням.

Довідка про сплату податку за кордоном, для уникнення подвійного оподаткування, повинна бути належним чином легалізована. Згідно з Гаазькою конвенцією, для документів з Польщі достатньою формою легалізації є апостиль, якщо міжнародними договорами не передбачено інше.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший