Україна створює власний хаб для інвестиційних спорів: що передбачає новий закон про комерційний арбітраж
Україна робить черговий крок до формування конкурентного та передбачуваного середовища для вирішення міжнародних комерційних і інвестиційних спорів. Ухвалення у другому читанні законопроєкту № 12141 суттєво розширює компетенцію національної системи арбітражу.
Важливою зміною законопроєкту є розширення предметної компетенції арбітражних механізмів. Відтепер вона охоплюватиме не лише класичні комерційні спори, а й інвестиційні конфлікти та спори на ринках капіталу.
«Судово-юридична газета» вже раніше зазначала, що тривалий час компетенція міжнародного комерційного арбітражу в Україні була обмежена переважно стандартними зовнішньоторговельними операціями. Великі інвестиційні спори за участю держави зазвичай вимагали звернення до іноземних арбітражних інститутів (ICC, LCIA, SCC), що суттєво здорожчувало процес для української сторони та інвесторів. Завдяки законодавчим змінам Україна зможе стати конкурентним майданчиком для вирішення інвестиційних спорів.
Розширення компетенції
Головною зміною закону є нова редакція пункту 2 статті 1 Закону «Про міжнародний комерційний арбітраж».
До компетенції арбітражу тепер можуть передаватися спори між інвестором, тобто учасником інвестиційної діяльності та державою, або міжурядовими організаціями у зв’язку зі здійсненням інвестицій на території України чи іншої держави. Підставою для такого звернення може бути міжнародний договір, закон України або безпосередньо арбітражна угода у контракті.
Також до арбітражу можуть передаватись спори у сфері ринків капіталу. Провадження між адміністратором за випуском облігацій та емітентом, або особами, що надають забезпечення, за умови, що хоча б одна зі сторін є підприємством з іноземними інвестиціями.
Арбітраж може розглядати цивільно-правові спори, якщо предмет арбітражної угоди пов’язаний більше ніж з однією державою, або якщо місце виконання значної частини зобов'язань знаходиться за кордоном.
Статус МКАС та МАК
Одним із найбільш дискусійних питань була спроба надати Міжнародному комерційному арбітражному суду та Морській арбітражній комісії статус юридичних осіб.
Проте під час повторного розгляду Комітет з питань правової політики вирішив відмовитися від цієї ідеї. Основна аргументація полягала у бажанні зберегти стабільну інституційну модель та уникнути процесуальних ризиків при голосуванні. Таким чином, ці установи залишаються самостійними постійно діючими арбітражними інститутами при Торгово-промисловій палаті України. Це рішення дозволяє зберегти напрацьовану десятиліттями практику та авторитет українських арбітражних установ без радикальної зміни їхньої правової природи.
Модернізація процедур призначення арбітрів
Закон деталізує функції Президента Торгово-промислової палати України як призначаючого органу. Він виконуватиме адміністративні функції, такі як призначення арбітрів, вирішення питань про відвід або припинення мандата арбітра, для арбітражів, що утворюються для розгляду конкретної справи. Для постійно діючих установ ці функції покладаються на органи, визначені їхніми регламентами.
Зокрема у разі відсутності угоди сторін, призначаючий орган формує склад арбітражу. При призначенні арбітрів органи мають зважати на вимоги до кваліфікації та забезпечувати незалежність і неупередженість.
Рішення Президента ТПП або призначаючого органу установи щодо призначення чи відводу арбітра не підлягають оскарженню. Це суттєвий момент для швидкості процесу.
Дія Закону в часі та державна стратегія підтримки
Нові правила щодо розширення компетенції поширюються навіть на ті арбітражні угоди, які були укладені до набрання чинності цим законом
Кабінету Міністрів рекомендовано вказувати МКАС при ТПП як одну з опцій для врегулювання спорів у нових міжнародних договорах про захист інвестицій. Держпідприємствам та органам влади рекомендовано включати до зовнішньоекономічних договорів посилання на національні арбітражні установи, щоб у разі спорів не витрачати великі кошти на іноземне представництво.
Безоплатна правнича допомога
Законопроєкт також вносить зміни до Закону «Про безоплатну правничу допомогу», розширюючи коло осіб, які мають на неї право. Це стосується осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ для захисту їхніх прав та оскарження рішень про визнання статусу постраждалого.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
