ВАКС продовжив розгляд справи судді Тетяни Івлєвої попри неявку потерпілого — експерти вказують на ризики для змагальності
У Вищому антикорупційному суді триває розгляд справи щодо судді одного з районних судів Києва, яку обвинувачують у зловживанні владою та службовому підробленні. Чергове засідання показало одразу кілька процесуальних проблем — систематичну неявку потерпілої сторони, суперечки щодо належного повідомлення учасників та труднощі із забезпеченням явки свідка, на допиті якого наполягає захист.
На це звернула увагу Моніторингова місія IAC ISHR у межах проєкту з дотримання права на справедливий суд у країнах Європи.
На початку судового розгляду сторона захисту заявила заперечення проти продовження слухання у зв’язку з відсутністю потерпілого та його представника. Захисник повторно звернув увагу суду на те, що в межах цього кримінального провадження неодноразово порушувалося питання можливих недоліків у належному повідомленні потерпілого про дату, час і місце судових засідань. На думку захисту, це може ставити під сумнів реальну можливість потерпілого реалізовувати процесуальні права та брати ефективну участь у провадженні.
Адвокат також зазначив, що потерпілий у цьому провадженні одночасно є цивільним позивачем і неодноразово не з’являвся до суду без поважних причин. Окрім цього, він звернув увагу на питання представництва потерпілого, йдеться про особу, яка брала участь у засіданнях та підписувала цивільний позов як представник.
На думку сторони захисту, вона не має належних повноважень, що викликає сумніви щодо законності такого представництва. У зв’язку з цим захист просив відкласти розгляд справи.
Прокурор зазначив, що не вбачає перешкод для продовження судового розгляду за відсутності потерпілого та його представника.
Вислухавши сторони, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду, зауваживши, що відповідна правова позиція вже неодноразово висловлювалася раніше, а відсутність потерпілого або його представника не перешкоджає судовому розгляду.
Водночас експерти моніторингової місії звернули увагу, що неявка потерпілої сторони у цьому провадженні має системний характер і фіксувалася під час кількох попередніх засідань. На їхню думку, за таких умов особливого значення набуває перевірка належного повідомлення учасників процесу та причин їх повторної відсутності, оскільки формальний підхід до цих питань може впливати на сприйняття справедливості судового розгляду.
Ще однією проблемою засідання стало питання виклику свідка, заявленого стороною захисту. Однак суд повідомив, що направлені повістки не були отримані адресатом.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR звернули увагу на необхідність забезпечення реальної можливості допиту свідків, на виклику яких наполягає сторона захисту. На їхню думку, це є одним із ключових елементів принципів змагальності та рівності сторін у кримінальному провадженні.
Зокрема, експерти послалися на практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою стороні захисту має бути гарантована реальна можливість представити свою позицію в умовах, що не ставлять її у менш вигідне становище порівняно зі стороною обвинувачення (Ezeoke v. the United Kingdom, п. 51). При цьому наголошується, що важливим є не лише формальне задоволення клопотань про виклик свідків, а й реальне вжиття судом та сторонами заходів для забезпечення їх явки у розумні строки.
Також експерти послалися на підхід ЄСПЛ у справі Khachapuridze and Khachidze v. Georgia (пп. 94–99), відповідно до якого, якщо сторона захисту наполягає на допиті свідка, показання якого можуть бути важливими для справи, суд повинен належно розглянути таке клопотання та, за відсутності вагомих підстав для відмови, забезпечити можливість його допиту.
У межах цього засідання суд, як зазначають експерти, не обмежився констатацією факту неотримання повісток, а погодився на додаткові заходи для належного виклику свідка. При цьому були враховані як позиція захисту, так і інформація від прокурора.
На думку моніторингової місії, такий підхід загалом відповідає стандартам справедливого судового розгляду та спрямований на забезпечення реальної можливості реалізації прав сторони захисту.
Станом на момент моніторингу експерти не зафіксували ознак порушення права на справедливий суд. Водночас подальший перебіг процесу, зокрема ефективність заходів щодо забезпечення явки свідка та можливості його допиту, матиме значення для оцінки дотримання принципу змагальності у справі.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що 30 березня 2023 року НАБУ і САП оголосили судді Печерського районного суду м. Києва про підозру у зловживанні владою та внесенні до судового рішення завідомо недостовірних відомостей. Дії були кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення). 4 квітня Вища рада правосуддя відмовила у задоволенні клопотання САП щодо тимчасового відсторонення судді Печерського районного суду Києва від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.
Вищий антикорупційний суд застосував до судді Печерського райсуду Києва, яка є підозрюваною у справі про зловживання владою, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі понад 805 тисяч гривень. Водночас прокурор просив суд обрати суворіший запобіжний захід — заставу у 4 мільйони гривень або тримання під вартою строком на 60 діб.
