Верховний Суд стягнув з ДПС понад 40 тисяч гривень судових витрат на користь ФОП через помилку податківців в наказі про перевірку

11:58, 23 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Чи може податкова служба прийти з перевіркою до «магазину», не вказавши у наказі прізвище конкретного підприємця.
Верховний Суд стягнув з ДПС понад 40 тисяч гривень судових витрат на користь ФОП через помилку податківців в наказі про перевірку
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову, яка стала важливим рішенням у сфері податкового контролю. Справа № 380/26084/24 стосувалася оскарження штрафних санкцій у розмірі 1 094 145,00 гривень, накладених на фізичну особу-підприємця за порушення порядку ведення обліку товарних запасів. Головним питанням стало те, наскільки детально та персоналізовано має бути оформлений наказ про проведення фактичної перевірки.

Податківці провели контрольну розрахункову операцію — придбали кабель-адаптер вартістю 299 грн у торговому місці, яке орендував ФОП. Одразу після цього підприємцю пред’явили наказ про проведення фактичної перевірки магазину електроніки.

Підприємець відмовився підписувати документи та допустити посадових осіб до перевірки, посилаючись на те, що наказ був оформлений щодо магазину, а не щодо нього особисто, а зазначена в ньому адреса не збігалася з фактичним місцем здійснення торгівлі.

Попри це, контролюючий орган склав акт, у якому зафіксував відсутність документів на товар вартістю понад 1 млн грн.

На підставі цього акта ГУ ДПС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій.

Львівський окружний адміністративний суд та Восьмий апеляційний адміністративний суд стали на бік податкової служби. Суди виходили з того, що фактична перевірка була призначена на підставі доповідної записки про можливі порушення в мережі магазинів.

Те, що в наказі вказано лише комерційну назву магазину, а не ПІБ підприємця, на думку судів, не було істотним порушенням, адже ФОП фактично здійснював діяльність за цією адресою, що підтверджувалося фіскальним чеком.

Суди вважали, що наявність податкової інформації про порушення в мережі магазинів є достатньою підставою для перевірки будь-якого суб’єкта, що там торгує.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд не погодився з таким підходом і скасував рішення попередніх судів та задовольнив позов підприємця у повному обсязі.

Верховний Суд наголосив, що наказ про перевірку — це не внутрішній документ податкової, а юридичний акт індивідуальної дії. Він має бути чітким та зрозумілим, щоб платник міг ідентифікувати себе, обсяг та межі перевірки.

Суд підкреслив, що комерційне найменування не може бути суб’єктом податкових правовідносин. Наказ повинен містити конкретні реквізити платника (ПІБ фізичної особи-підприємця), оскільки саме він є носієм прав та обов’язків. Використання абстрактної назви замість прізвища нівелює правову визначеність.

Принцип «плодів отруєного дерева»

Колегія суддів дійшла висновку, що якщо наказ про проведення перевірки оформлений з істотними порушеннями, а саме відсутня індивідуалізація суб’єкта, то вся перевірка є незаконною.

Результати такої перевірки не можуть породжувати законних наслідків, незалежно від того, які саме порушення, наприклад, відсутність обліку товару були виявлені фактично.

Окрім скасування штрафу, Суд постановив стягнути на користь підприємця судові витрати в сумі 41 577,51 гривень, які складаються з судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг.

Важливі наслідки для бізнесу

Суд наголосив на необхідності чіткого дотримання вимог статті 81 Податкового кодексу України щодо оформлення наказів про проведення перевірок. Відсутність у наказі належної ідентифікації платника податків (зокрема ПІБ або РНОКПП) може бути підставою для визнання перевірки неправомірною.

Платникам податків доцільно перевіряти відповідність наказу вимогам закону ще до початку перевірки. У разі істотних формальних порушень це може бути аргументом у подальшому оскарженні результатів перевірки.

Суд звернув увагу, що загальна інформація про можливі порушення у межах групи суб’єктів господарювання не є автоматичною підставою для призначення перевірки конкретної особи без належного індивідуального оформлення рішення.

Це рішення підтверджує, що формальна законність наказу є обов’язковою передумовою для будь-якого втручання держави у господарську діяльність.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group