Верховний Суд підтвердив межу підвищення ціни — не більше 10% вартості договору у держзакупівлях
Верховний Суд 17 червня 2026 року розглянув справу №922/2430/25 за позовом приватного підприємства до комунальної організації про стягнення 71 064 991,85 грн, з яких 43 683 322,73 грн — заборгованість за роботи, решта — інфляційні втрати та 3% річних.
За даними справи, сторони у травні 2020 року уклали договір про закупівлю будівельних робіт для будівництва кормокухні з адміністративно-побутовими приміщеннями у Харківському зоопарку. Первісна ціна договору становила понад 72 млн грн, однак у процесі виконання сторони неодноразово змінювали строки та фінансування через низку додаткових угод.
Позивач заявив, що під час будівництва були виявлені істотні недоліки проєктно-кошторисної документації, що потребувало виконання додаткових робіт. Ці роботи, за його словами, були погоджені сторонами фактично — через дефектні акти, наради та подальше коригування проєкту, хоча формально зміни до договору щодо збільшення вартості не вносилися.
Загалом позивач стверджував, що виконав робіт на 43 683 322,73 грн понад договірний обсяг, що підтверджується актами виконаних робіт та експертним дослідженням, проведеним у 2025 році.
Відповідач заперечував оплату додаткових робіт, посилаючись на Закон «Про публічні закупівлі» та відсутність передбаченої договором можливості збільшення обсягів і вартості робіт, а також на відсутність бюджетного фінансування.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили частково та стягнули 43 683 322,73 грн основного боргу, відмовивши у стягненні інфляційних втрат і 3% річних.
Частиною 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також із дій, які прямо не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд нагадав, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти. Крім того, ч. 3 цієї статті визначає, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від її вчинення, а кредитор має право вимагати виконання такого обов’язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами закону. Одностороння відмова від зобов’язання або його зміна не допускається (ч. 1 ст. 525 ЦК України), якщо інше прямо не передбачено договором або законом.
За змістом ст. 626, 629 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, і є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується виконати будівельні роботи згідно з проєктно-кошторисною документацією, а замовник — прийняти та оплатити їх. Згідно зі ст. 854 ЦК України оплата здійснюється після належного виконання робіт, якщо інше не передбачено договором.
Статті 843–844 ЦК України визначають, що ціна робіт встановлюється договором або кошторисом, який може бути твердим або приблизним. Зміна твердого кошторису допускається лише за згодою сторін. Відповідно до ст. 877 ЦК України підрядник зобов’язаний виконувати роботи відповідно до проєктної документації та кошторису, які визначають обсяг, зміст і вартість робіт.
Таким чином, у спорах щодо будівельного підряду підлягає доведенню не лише факт виконання робіт, а й їх відповідність проєктній та кошторисній документації. Перевищення твердого кошторису без погодження сторін покладається на підрядника, якщо інше не встановлено законом. Згідно, з частиною 5 ст. 844 ЦК України передбачає можливість збільшення твердого кошторису лише у виняткових випадках. Верховний Суд у постанові від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 вказав, що додаткові роботи оплачуються лише за умови доведення їх необхідності, непередбачуваності та належного повідомлення замовника.
Суди попередніх інстанцій визнали підстави для оплати додаткових робіт, однак Верховний Суд зазначив, що ці висновки є передчасними, оскільки не враховано особливості Закону України «Про публічні закупівлі».
Верховний Суд зазначив, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися, крім прямо визначених випадків, а збільшення ціни обмежене 10% і має імперативний характер. Велика Палата ВС неодноразово наголошувала, що перевищення цього ліміту суперечить принципам прозорості та добросовісної конкуренції.
Отже, суди не надали належної оцінки співвідношенню норм цивільного законодавства та законодавства про публічні закупівлі, а також причинам різниці між договірною ціною та фактично оплаченою сумою.
У зв’язку з цим Верховний Суд скасував рішення судів у частині задоволення позову та направив справу на новий розгляд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
