У господарський процес введені абсолютно нові інститути

11:30, 3 листопада 2017
Більшість судів абсолютно не підготовлені до електронного судочинства, вважає суддя Господарського суду Чернігівської області Марія Демидова.
У господарський процес введені абсолютно нові інститути
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Сьогодні стало відомо, що Закон «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (законопроект №6232), прийнятий 3 жовтня ц. р. Верховною Радою, нарешті, переданий на підпис Президенту України Петру Порошенко.

Зокрема, новий закон передбачає введення електронного судочинства. Однак, на думку ряду суддів, на сьогоднішній день більшість судів абсолютно не підготовлені до такого нововведення.

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» проводила опитування серед суддів щодо їх оцінки норм нового законодавства.

Суддя Господарського суду Чернігівської області Марія Демидова розповіла нашому виданню, що в усі процесуальні кодекси України введені абсолютно нові процесуальні інститути, які поряд з очевидними позитивними моментами мають і ряд ризиків. «Наприклад, інститут свідка, передбачений §2 проекту, може бути застосований лише в обмеженій кількості справ, оскільки на підставі показань свідків не можуть бути встановлені факти, які відповідно до закону або звичаями ділового обороту підтверджуються лише документально. Такі обмеження торкнуться і суперечок про розрахунки за продукцію, товари і послуги, і суперечок про визнання угод недійсними, і маси інших категорій справ. Крім того, варто згадати про недоліки процедури оформлення показань свідка в нотаріальному порядку: в проекті відсутні будь-які гарантії права сторони формулювати питання свідкові, а також фіксувати порушення процедури, оскільки нотаріальне посвідчення показань свідка здійснюється без участі протилежної сторони (ст. 89 проекту кодексу).

Процесуальна регламентація забезпечення доказів також недосконала. У ст. 111 проекту пропонується забезпечувати докази перерахованими в нормі способами, також міститься застереження про право суду здійснити таке забезпечення будь-яким іншим способом. Це може привести до необмеженого використання судом своїх повноважень. В цьому випадку перелік способів забезпечення доказів слід зробити вичерпним.

На сьогоднішній день більшість судів абсолютно не підготовлені до такого нововведення, як електронне судочинство (ст. 6, 14, 43, 223, 328 проекту ГПК). Розгляд спору за матеріалами справи в електронній формі вимагає належного забезпечення судів людськими ресурсами і технікою. В електронну форму може бути необхідно в найкоротші терміни перевести десятки тисяч сторінок документів, наданих сторонами, оскільки, як відомо, господарський процес — це процес документальний. На таку роботу може знадобитися величезна кількість часу, адже прогнозувати обсяг матеріалів справи заздалегідь неможливо. Витрати на роздруківку електронних матеріалів справи для внутрішнього користування в суді, можливі збої системи і низька якість перекладу сторонами документів в електронну форму можуть звести нанівець цілі і завдання згаданого прогресивного процесуального інституту. Особливо важливою є та проблема, що процедура електронного правосуддя не відповідає принципам відкритості та гласності судового процесу як основних засад судочинства.

Проектом кодексу також запроваджено інститут врегулювання спору за участю судді, але чіткий порядок такого врегулювання не визначений, що дає деяку свободу у виборі засобів примирення і є позитивом. Однак положення про те, що суддею можуть проводитися закриті наради з кожної зі сторін окремо може привести до подальших претензій з боку учасників процесу. Крім того, згідно з проектом процедуру врегулювання спору може здійснювати тільки професійний суддя, який при всьому своєму професіоналізмі може не виявитися тонким психологом і не прорахувати той варіант вирішення спору, який влаштує всіх учасників процесу. Очевидно, необхідно надати сторонам альтернативу — можливість залучити в процес врегулювання спору професійного медіатора, який не є суддею.

З огляду на перелічені ризики, необхідно скорегувати в цілому прогресивні і необхідні положення законопроекту для подальшого оптимального застосування», — зазначила Марія Демидова.

Детальніше про новели процесуального законодавства читайте в матеріалі «Бенефіс однієї реформи».

Раніше повідомлялося, що глава Асоціації суддів господарських судів, голова Одеського апеляційного госпсуду Наталія Богацька розповіла, що проект ГПК України зазнав найбільших змін серед всіх нормативних актів.

Також в. о. голови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Андрій Іванов розповів про новий Цивільний процесуальний кодекс.

До них приєднався суддя Ленінського районного суду Дніпропетровська Дмитро Мовчан, розповівши, що нові процесуальні кодекси містять ряд нових для українського судочинства інститутів.

Автор:
Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олександр Литвиненко
    Олександр Литвиненко
    секретар Ради національної безпеки і оборони України
  • Наталя Бжассо
    Наталя Бжассо
    суддя Одеського окружного адміністративного суду
  • Володимир Біоносенко
    Володимир Біоносенко
    голова Миколаївського окружного адміністративного суду
  • Василь Кузь
    Василь Кузь
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Тетяна Фетісова
    Тетяна Фетісова
    суддя Черкаського апеляційного суду