Суддя Галина Юровська розповіла про захист митних інтересів України у контексті рішення КСУ від 15 січня

Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська висвітлила ключові аспекти Рішення № 1-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Артура Боярова щодо захисту митних інтересів України. Рішення КСУ від 15 січня 2025 року

Як вказують у Суді, Галина Юровська розповіла про суть рішення, які приписи Митного кодексу України  стали предметом конституційного контролю, навела позиції заявника, який звернувся до Суду з конституційною скаргою, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України в цій справі, окремі позиції Європейського суду з прав людини, які Суд урахував у рішенні, а також висвітлила юридичні позиції, які були сформульовані в ньому та які Суд застосував із попередніх рішень.

Галина Юровська зазначила, що предметом конституційного контролю був абзац перший частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України, яким визначено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовувати на митній території України лише громадяни, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для особистих потреб.

На думку заявника, «внаслідок існування даної норми та відсутності її якості» його позбавлено можливості користуватися ввезеним на митну територію України транспортним засобом, який належить йому на праві власності.

Суд, розглянувши цю справу, дійшов висновку, що оспорюваний припис Кодексу є таким, що відповідає Конституції України.

Зокрема, у рішенні Суд зазначив таке:

• оспорюваний припис Кодексу є таким приписом права, який відповідає вимогам «якості закону» в аспектах доступності, точності і передбачуваності та дозволяє уникнути свавілля;
• оспорюваний припис Кодексу не порушує справедливого балансу між суспільним інтересом, який полягає у захисті економічного суверенітету України, зокрема митних інтересів держави як його складника, та захистом індивідуального права власності особи;
• установлене оспорюваним приписом Кодексу втручання у право власності є тимчасовим, оскільки обмежує право передачі тимчасово ввезеного транспортного засобу особистого користування для використання іншим особам тільки упродовж часу перебування такого транспортного засобу на митній території України;
• оспорюваний припис Кодексу як законодавчий засіб відповідає також критерію необхідності в демократичному суспільстві: задля досягнення легітимної мети законодавець використав найменш обтяжливий засіб утручання у здійснення громадянами своїх прав на володіння, користування та розпорядження своїм майном, а саме тимчасово ввезеними на митну територію України транспортними засобами особистого користування; цей засіб є сумісним із зобов’язаннями, які Україна взяла на себе за міжнародними договорами, зокрема Стамбульською конвенцією.

Більш детально про юридичні позиції Суду сформульовані в рішенні, які акти міжнародного права, що гарантують право власності, були застосовані у рішенні у відео нижче.

До цього рішення також є окрема думка судді-доповідача у цій справі Василя Лемака, в якій суддя висновує, що одним із головних викликів у діяльності Суду на сьогодні є розвиток методології обґрунтування всіх його рішень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.