Незгода позивача з апеляційною скаргою повинна бути висловлена в процесуальний спосіб, тобто під час розгляду судом безпосередньо тієї справи, у межах якої така апеляційна скарга подана. Не відповідає завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі від 20 січня 2025 року № 296/12456/23 (провадження № 61-2165сво24), забезпечуючи єдність судової практики.
Позивачка вказувала, що відповідач незаконно й передчасно подав апеляційну скаргу в іншій справі з порушеннями норм законодавства, зокрема без наявності в нього повного тексту постанови, яка оскаржується. Зазначала, що порушено її цивільні права та завдано їй моральної шкоди.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки незгода позивачки з апеляційною скаргою повинна бути висловлена у процесуальний спосіб, тобто відповідно до норм процесуального законодавства під час розгляду судом безпосередньо тієї справи, у межах якої така апеляційна скарга подана.
ОП КЦС ВС залишила судові рішення без змін, відступивши від правових висновків у подібній справі, зробивши такі висновки про застосування норм права.
Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення в судовому рішенні обставин, які не потрібно було б надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого в такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду.
Приписи закону «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати.
Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується як тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Отже, суди дійшли правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки нормами законодавства не передбачено такого способу захисту, як звернення з позовною заявою з вимогами про відшкодування моральної шкоди, завданої поданням апеляційної скарги в іншій справі. Незгода позивачки з апеляційною скаргою повинна бути висловлена у процесуальний спосіб, тобто відповідно до норм процесуального законодавства під час розгляду судом безпосередньо тієї справи, у межах якої така апеляційна скарга подана.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.