Мати просила забрати дитину у батька, батько подав зустрічний позов: Верховний Суд обрав модель спільної опіки

15:00, 3 квітня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
До суду звернулася мати з вимогою визначити місце проживання малолітньої доньки разом із нею та відібрати дитину у батька, у відповідь батько подав зустрічний позов.
Мати просила забрати дитину у батька, батько подав зустрічний позов: Верховний Суд обрав модель спільної опіки
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд зазначив, що фактично рівні умови проживання дитини, створені кожним із батьків, наявність доходів у кожного з них, з урахуванням безпекового фактора, особливо у період воєнного стану, сталі соціальні зв'язки дитини є підставою для встановлення спільної фізичної опіки над дитиною шляхом розподілу батьківського часу та визначення днів перебування дитини з батьком та матір’ю окремо, оскільки така модель дозволяє дитині зберегти зв'язок з обома батьками.

Деталі справи

Мати звернулася до суду з позовом до батька про визначення місця проживання та відібрання малолітньої дитини, мотивуючи тим, що після розірвання шлюбу відповідач самовільно забрав спільну доньку проживати разом із ним та чинить їй перешкоди у спілкуванні з дитиною. Вважала, що батько негативно впливає на незміцнену дитячу психіку доньки (8 років), морально тисне, залякує та налаштовує дитину проти матері, у доньки значно погіршився психологічний та емоційний стан.

Батько подав до суду зустрічний позов до матері про визначення місця проживання дитини з ним, обґрунтовуючи тим, що дитина проживає разом з батьком, відвідує навчальний заклад та гуртки, він слідкує за станом здоров’я доньки, її розвитком, виховує та піклується про неї. У зв’язку з тим, що дитина знаходиться на його повному забезпеченні, він отримав судовий наказ про стягнення з матері аліментів на доньку, який матір не виконує.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, зустрічний позов задовольнив, визначив місце проживання дитини з батьком, взяв до уваги тривале фактичне проживання дитини з батьком (протягом 3 років), наявність сталих соціальних зв’язків за місцем його проживання та відсутність постійного місця проживання матері.

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, рішення скасував, ухвалив нове судове рішення, яким частково задовольнив позов, відмовив у задоволенні зустрічного позову, визначив місце проживання дитини з матір’ю, оскільки місце проживання дитини разом з батьком не було взаємоузгодженим між батьками. Врахував наявність перешкод зі сторони батька щодо участі матері у вихованні доньки, а також необхідність відновлення емоційного зв’язку з матір’ю, що спрямовано на налагодження стабільного емоційного середовища та забезпечення можливості розвитку дитини у безпечному, спокійному середовищі.

Рішення Верховного Суду

Верховний Суд не погодився з висновками апеляційного суду в частині визначення місця проживання дитини, постанову в цій частині скасував, ухвалив в цій частині нове судове рішення, про часткове задоволення позовів, яким визначив порядок проживання (фізичної опіки) дитини з кожним із батьків за відсутності іншої домовленості між ними, з огляду на таке.

За наявності у батьків належних житлових умов, доходів для утримання дитини, відсутності негативних наслідків психологічного характеру для дитини при зміні її місця проживання, а також з урахуванням безпекових факторів, модель спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини з кожним із батьків забезпечує найкращі інтереси дитини, оскільки надає можливість зберегти зв'язок з обома батьками.

У цій справі суди попередніх інстанцій фактично не розглядали можливість та доцільність застосування моделі спільної фізичної опіки над дитиною (почергового проживання з кожним з батьків за відповідним графіком). Органи у справах дітей зайняли пасивну позицію при вирішенні спору, не надали батьку, матері та дитині належної підтримки, не ініціювали проведення примирних процедур, не надали суду належних висновків щодо порядку вирішення спору.

Водночас у проєкті договору між сторонами про участь батьків у вихованні та утриманні дитини було запропоновано визначити певний порядок почергового проживання дитини з кожним із батьків.

Спільна фізична опіка (розподіл батьківського часу) розглядається як координація між дорослими у їхніх батьківських ролях і здатність, у свою чергу, підтримувати та допомагати один одному, особливо у період воєнного стану, має покращити співпрацю між батьками та зменшити ризик потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря переможець – переможений.

Постанова Верховного Суду у справі № 643/7509/21 (провадження № 61-2065св24).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший