Оновлення Цивільного кодексу: у Верховному Суді обговорюють нову редакцію ЦК

Цивільне право – це не лише система норм. Це інструмент, що формує передбачуваність суспільних відносин, рівень довіри та економічну стабільність. Саме тому якість такого регулювання має значення для кожного.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко наголосив, що цивільне право – це не лише система норм. Це інструмент, що формує передбачуваність суспільних відносин, рівень довіри та економічну стабільність. Саме тому якість такого регулювання має значення для кожного.

Про це він сказав під час відкриття ХV Міжнародного цивілістичного форуму «Оновлений Цивільний кодекс України: перспективи та проблеми праворозуміння і правозастосування», який об’єднав суддів, представників законодавчої влади, міжнародних експертів і провідних науковців.

За його словами, останні роки стали періодом суттєвих змін у сфері регулювання діяльності юридичних осіб та розвитку приватного права в Україні. Ухвалення у 2025 році законодавчих змін у цій сфері започаткувало новий етап трансформації – зокрема, щодо інтеграції відповідного регулювання до Цивільного кодексу України та спеціального законодавства.

Водночас нині триває більш масштабний процес. У січні 2026 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 14394 – нову редакцію Цивільного кодексу України, що передбачає комплексне переосмислення структури та змісту приватного права. Фактично йдеться про рекодифікацію, спрямовану на формування цілісної, внутрішньо узгодженої та зрозумілої системи регулювання приватних відносин.

У центрі цієї роботи – поєднання кількох ключових напрямів.

По-перше, системність: побудова єдиного нормативного масиву, в якому загальні положення, принципи та понятійний апарат узгоджені між собою і з окремими правовими інститутами.

По-друге, розширення предмета приватного права – інтеграція сімейних, спадкових та міжнародно-приватних відносин у єдину логіку регулювання.

По-третє, адаптація до сучасних умов: врахування цифровізації, розвитку нових економічних моделей і ускладнення договірних конструкцій.

Окремий вимір цього процесу, як зауважив Голова Верховного Суду, – євроінтеграційний. Ідеться не лише про формальне наближення до європейського законодавства, а про впровадження співмірних підходів у правовому регулюванні: у термінології, юридичних конструкціях, принципах добросовісності, справедливості та розумності, а також у балансі між свободою договору й належним захистом сторін.

Саме тому подібні форуми мають особливе значення: вони дають змогу перевірити ідеї на практичність у діалозі між науковцями та практиками, зіставити різні правові підходи, порівняти національний досвід із міжнародним і ширше оцінити ці процеси в контексті загальноєвропейських тенденцій розвитку приватного права.

У цьому контексті Голова Верховного Суду висловив вдячність Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України і відділенню цивільно-правових наук Національної академії правових наук України за підтримку в організації заходу.

Звертаючись із вітальним словом до учасників форуму, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував Верховному Суду за проведення заходу, присвяченого одному з найскладніший і найважливіших етапів приватноправової нормотворчості. До процесу рекодифікації цивільного законодавства прикута ретельна увага суспільства, адже Цивільний кодекс має вагоме значення для кожної людини.

«Мені особливо приємно, що після співпраці з науковцями, громадянським суспільством, з народними депутатами України завершальний етап обговорення проєкту Кодексу ми проводимо тут, у Верховному Суді, адже саме судді застосовують результати нашої правотворчої діяльності на практиці. Ми прагнемо, щоб проєкт Цивільного кодексу, який ми сьогодні обговорюємо, став не тільки одним із найкращих актів в Україні, а й взірцем для інших країн, зокрема європейських. Від нашої роботи залежатиме високий рівень реноме України на світовій арені», – висловив переконання Руслан Стефанчук. Він запевнив, що в процесі діяльності над проєктом оновленого ЦК України парламент оперативно реагує на зауваження та пропозиції громадськості й професійної спільноти, щоб досягти консенсусу в розробленні Кодексу.

Від імені Президії Національної академії наук України присутніх привітав віцепрезидент НАН України Олег Рафальський. За його словами, сьогоднішній форум має особливе значення та знаменує переломний момент для української державності, коли приватне право сприймається не просто як система норм, а стає фундаментом, на якому будується майбутнє європейського демократичного, правового суспільства. Олег Рафальський відзначив місію науковців, зокрема представників Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, які ввійшли до складу Робочої групи з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України, в розробленні цього проєкту оновленого Кодексу. Їхня участь – приклад того, як наука безпосередньо трансформується в якісний законодавчий продукт.

Ще один вагомий момент, наголосив спікер, полягає в тому, що сьогодні Україна виборює свою незалежність. Водночас уже зараз на порядку денному стоїть питання післявоєнного відновлення. І роль цивілістики тут є визначальною, зокрема в кодифікації непорушності права власності та стабільності цивільного обороту, що передбачено в новій редакції Кодексу. Так само проєкт Кодексу спрямований на реалізацію значущого принципу людиноцентризму. На думку Олега Рафальського, дискусії та пропозиції, висловлені в межах форуму, стануть фільтром для того, щоб викристалізувати якісний юридичний документ і підтримати розвиток цивілістичної думки.

Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Марина Червинська акцентувала на глобальності запропонованої до обговорення теми:

«Цивільний кодекс – це основа основ. Норми, закріплені в ньому, впливають на життя кожного українця, на функціонування всієї держави».

Голова КЦС ВС подякувала колегам за можливість обмінятися думками та обговорити питання, які виникають при розгляді справ і застосуванні конкретних норм матеріального права, з погляду науки, правотворчості й судової практики.

Як зауважив директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Олексій Кот, на XV Міжнародному цивілістичному  форумі вдалося зібрати представників цивілістичної науки з усіх куточків України. Він подякував Верховному Суду як співорганізатору заходу, а також парламентарям, правничій спільноті й усім тим, хто продовжує підтримувати ідею оновлення Цивільного кодексу України. Олексій Кот закликав учасників форуму до висловлення різних поглядів на цивільно-правове регулювання приватних відносин для формування спільних підходів до оновлення цивільного законодавства.

Завершив вітальну частину заходу академік-секретар відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України Андрій Гриняк, який  подякував колегам з НАН України за реалізацію та утвердження ідеї проведення Міжнародного цивілістичного форуму. Окремо науковець відзначив вклад Голови Верховної Ради України, наукових координаторів та всіх членів Робочої групи з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України в розроблення проєкту оновленого ЦК України. Висловив вдячність Андрій Гриняк і представникам суддівської спільноти, зокрема КЦС ВС, за обговорення цієї проблематики та співпрацю, результатом якої став завершений проєкт оновленого Кодексу.

Про всі наступні виступи спікерів у межах XV Міжнародного цивілістичного форуму читайте згодом на комунікаційних ресурсах Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.