Лист із суду не забрали на пошті: чи можна через це втратити право на апеляцію
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду підтвердив, що сам по собі пропуск строку на апеляційне оскарження не є підставою для його автоматичного поновлення. Особа повинна не лише подати відповідну заяву, а й обґрунтувати поважність причин пропуску строку. Якщо цього не зроблено, а суд належним чином повідомляв про необхідність усунути недоліки апеляційної скарги, відмова у відкритті апеляційного провадження є законною.
Справа про залиття квартири дійшла до Верховного Суду через процесуальні строки
КЦС ВС розглянув справу № 752/8914/22, яка виникла після спору між власниками двох квартир через неодноразове залиття житла. Водночас предметом касаційного перегляду були не обставини самого залиття, не питання відповідальності відповідачки і не правильність визначення розміру відшкодування, а виключно законність відмови апеляційного суду відкрити апеляційне провадження у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду після того, як його квартиру двічі затопило через пошкодження радіатора та підводки до радіатора центрального опалення у квартирі, розташованій поверхом вище. Перший випадок стався у квітні 2021 року, другий — у квітні 2022 року.
За його словами, внаслідок залиття були пошкоджені стеля, стіни та підлога в кімнаті, кухні й коридорі. Посилаючись на акти, складені працівниками ЖЕД, він просив стягнути з власниці квартири 67 143,73 грн матеріальної шкоди та 5 000 грн моральної шкоди.
Що вирішив суд першої інстанції
Голосіївський районний суд міста Києва частково задовольнив позов.
Суд стягнув із відповідачки 5 000 грн майнової шкоди та 5 000 грн моральної шкоди. В іншій частині вимог про відшкодування матеріальних збитків суд відмовив.
Чому апеляційний суд відмовив у відкритті провадження
Не погодившись із рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Апеляційний суд дійшов висновку, що скаргу подано після закінчення процесуального строку. У зв'язку з цим суд залишив її без руху та запропонував заявнику подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідну ухвалу суд двічі надсилав на адресу, яку сам позивач зазначив у процесуальних документах. Обидва поштові відправлення повернулися через закінчення строку зберігання. Крім того, суд намагався повідомити заявника за вказаним ним номером телефону, однак відповіді не отримав.
Оскільки заяву про поновлення строку позивач так і не подав, Київський апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Аргументи касаційної скарги
У Верховному Суді позивач наполягав, що апеляційну скаргу було подано своєчасно. На його думку, апеляційний суд мав врахувати, що повний текст рішення суду першої інстанції був виготовлений пізніше, самостійно перевірити дату його складення та відповідно правильно визначити початок перебігу строку на апеляційне оскарження.
Позиція Касаційного цивільного суду
Касаційний цивільний суд не погодився з доводами заявника та залишив касаційну скаргу без задоволення.
Верховний Суд зазначив, що у разі подання апеляційної скарги після закінчення встановленого процесуального строку особа повинна звернутися до суду із заявою про його поновлення та обґрунтувати поважність причин пропуску. Суд не вправі поновлювати строк без відповідної заяви учасника справи та наведених ним причин пропуску.
КЦС ВС також наголосив, що поновлення процесуального строку є дискреційним повноваженням суду, яке реалізується лише після оцінки поважності причин його пропуску. Такими причинами можуть бути лише об'єктивні та непереборні обставини, які фактично перешкоджали особі своєчасно вчинити процесуальну дію.
Крім того, Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду, що позивача належним чином повідомляли про необхідність усунути недоліки апеляційної скарги. Процесуальні документи направлялися за адресою, яку сам заявник повідомив суду, а також здійснювалися спроби зв'язатися з ним телефоном. Те, що рекомендовані листи були повернуті через закінчення строку їх зберігання, не свідчить про порушення порядку повідомлення, оскільки за таких обставин особа вважається належним чином повідомленою.
Суд також зауважив, що саме на заінтересовану сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу до захисту своїх прав і вживати необхідних заходів, щоб стежити за перебігом судового процесу. Водночас матеріали справи не містили доказів того, що позивач намагався отримати копію судового рішення, дізнатися про результати розгляду справи чи своєчасно усунути недоліки апеляційної скарги.
Висновок Верховного Суду
Касаційний цивільний суд залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Верховний Суд дійшов висновку, що несвоєчасне подання апеляційної скарги було зумовлене обставинами суб'єктивного характеру, а не об'єктивними причинами, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду. За таких обставин підстав для поновлення процесуального строку не було.
Суд також звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на доступ до суду не є абсолютним і може обмежуватися процесуальними правилами, зокрема щодо строків оскарження. Водночас безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке вже набрало законної сили, суперечило б принципу правової визначеності та гарантіям справедливого судового розгляду, передбаченим статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
