Дистанційний допит без належного зв'язку може стати підставою для скасування рішення: Верховний Суд
Питання дотримання процесуальних гарантій під час дистанційного судового провадження набуває особливої актуальності в умовах активного використання відеоконференцій у кримінальному процесі.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25 червня 2026 року у справі № 758/7387/22 висловила правову позицію щодо законності проведення дистанційного допиту потерпілого та наслідків порушення права сторони захисту на перехресний допит.
Обставини справи
Подільський районний суд м. Києва визнав чоловіка винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначив покарання у виді семи років позбавлення волі.
Суд установив, що 30 травня 2022 року біля будівлі школи у Києві обвинувачений умисно завдав потерпілому одного удару колото-ріжучим предметом у ділянку живота, спричинивши тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Київський апеляційний суд залишив вирок без змін.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Зокрема, під час повторного допиту потерпілого, проведеного дистанційно, сторона захисту не могла чути його показання та відповіді, а головуючий суддя фактично переказував зміст розмови, яку чув через мобільний телефон. Крім того, захисник звертав увагу, що апеляційний суд не усунув суперечності у вироку місцевого суду щодо характеру тілесних ушкоджень потерпілого.
Позиція Верховного Суду
ВС вказав, що відповідно до ч. 4 ст. 336 КПК України застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку.
Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом.
Суд звернув увагу, що із дослідженого відеозапису судового засідання випливає, що захисник, з ініціативи якого було проведено повторний допит потерпілого, не чув наданих ним показань.
Так само потерпілий не чув запитань сторони захисту, а захисник, у свою чергу, не чув відповідей на них. Головуючий суддя постійно дублював запитання захисника потерпілому, а відповіді потерпілого — захиснику.
ВС підкреслив, що такий допит потерпілого не забезпечив захиснику можливості повноцінно провести перехресний допит, а апеляційний суд на вказане зауваження безпідставно не звернув уваги та продовжив судове засідання.
Суд вирішив, що у цьому провадженні дистанційний допит потерпілого за наведених умов не дозволив стороні захисту реалізувати своє право на перехресний допит, що є фундаментальною гарантією справедливого судового розгляду, закріпленою у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та КПК України.
Окремо Верховний Суд звернув увагу на інше процесуальне порушення.
Суд вказав, що сторона захисту наголошувала на тому, що місцевий суд у формулюванні обвинувачення, яке визнане доведеним, спочатку вказав, що внаслідок удару в живіт потерпілий отримав проникаюче поранення живота, проте далі зробив висновок, що тяжким тілесним ушкодженням, яке отримав потерпілий, є «поранення грудної клітини зліва», що обвинуваченому не інкримінувалося.
ВС зазначив, що надаючи відповідь на ці аргументи, колегія суддів фактично погодилася із тим, що оскаржуване рішення районного суду містить суперечність, однак за результатом апеляційного перегляду не усунула її, хоча мала процесуальні повноваження.
Суд вирішив, що з урахуванням викладених порушень оскаржена ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК України. Оскільки апеляційний перегляд проведено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не переглядає інших доводів касаційної скарги сторони захисту.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу захисника, скасував ухвалу Київського апеляційного суду та призначив новий апеляційний розгляд.
Правова позиція Суду полягає в тому, що дистанційний допит має забезпечувати стороні захисту реальну можливість реалізувати право на перехресний допит. Якщо через технічні умови таке право фактично порушене, це є істотним порушенням вимог КПК України та підставою для скасування судового рішення.
Додатково читайте: коли порушення процедури дослідження доказів є істотним: відповідь Верховного Суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
