Антикорупційна стратегія 2026–2030: Комітет продовжив розгляд законопроєктів із різними моделями реформ НАЗК, ДБР і САП
Комітет з питань антикорупційної політики продовжив розгляд і обговорення проєктів законів щодо засад державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки ( №15230-1 та №15230-2).
Під час засідання Комітет заслухав позицію Кабінету Міністрів України щодо урядового законопроєкту «Про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки» (№15230-1), а також представлення концептуальних підходів до його підготовки та структури.
Також було презентовано альтернативний законопроєкт «Про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки» (№15230-2), у якому акцентовано на необхідності закріплення ключових принципів антикорупційної політики, зокрема прозорості, незалежності медіа та відповідності європейським і міжнародним стандартам.
За результатами обговорення учасники засідання підтримали підхід щодо підготовки Комітетом доопрацьованої редакції проєкту Антикорупційної стратегії на основі положень внесених законопроєктів із урахуванням висловлених пропозицій та європейських орієнтирів.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ухвалення Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки є одним із ключових міжнародних зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility та переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. Основний законопроєкт №15230, підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, спрямований на мінімізацію корупції у 16 пріоритетних сферах — від оборони до земельних відносин. Водночас, попри підтримку міжнародних партнерів, документ викликав суттєві застереження через можливу невідповідність окремих положень Конституції України та ризики порушення інституційного балансу в державі.
Також ми повідомляли, що три законопроєкти про Антикорупційну стратегію пропонують різні моделі реформування НАЗК, ДБР та САП та водночас містять ризики втручання у незалежність судової влади та вимагають змін до Конституції.
Основний законопроєкт №15230 розроблений на базі напрацювань НАЗК. Він передбачає цифровізацію кадрових процедур, посилення принципів меритократії та вдосконалення механізмів добору керівного складу ДБР.
Урядовий законопроєкт №15230-1 пропонує більш стриманий підхід до реформи. Зокрема, він передбачає зменшення ролі міжнародних експертів у конкурсних процедурах із добору керівництва ДБР, залишаючи більше повноважень національним інституціям.
Альтернативний законопроєкт №15230-2 є найбільш масштабним за обсягом запропонованих змін. Його автори пропонують фактичне перезавантаження Державного бюро розслідувань, обґрунтовуючи необхідність таких кроків, зокрема, суспільним резонансом навколо так званих «плівок Міндіча». Крім того, документ передбачає суттєве розширення інституційної незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
