Військова частина відмовила у звільненні через помилку в рапорті: суд став на бік військового

13:17, 5 липня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Суд визнав відмову протиправною та зобов'язав повторно розглянути звернення військовослужбовця з урахуванням своїх висновків.
Військова частина відмовила у звільненні через помилку в рапорті: суд став на бік військового
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Кіровоградський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов військовослужбовця та визнав протиправною відмову військової частини у звільненні за сімейними обставинами. Суд зобов’язав повторно розглянути його рапорт і ухвалити нове рішення з урахуванням висновків суду.

Обставини справи

Військовослужбовець звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини, в якому просив:

  • визнати протиправною відмову військової частини у звільненні з військової служби на підставі абзацу 1 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент подання рапорту від 9 травня 2024 року) за сімейними обставинами у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років, викладену у письмовій відповіді № 3051 від 19 березня 2025 року;
  • зобов’язати військову частину прийняти рішення про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років на підставі абзацу 1 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент подання рапорту від 9 травня 2024 року).

Позивач обґрунтовував вимоги тим, що він є батьком дитини з інвалідністю, що підтверджується свідоцтвом про народження, висновком про дитину з інвалідністю до 18 років та довідкою для отримання пільг. Позивач подав рапорт про звільнення 6 квітня 2024 року та повторно 9 травня 2024 року. Військова частина відмовила у звільненні, посилаючись на те, що рапорт подано не по команді, відсутні необхідні документи та позивач самовільно залишив військову частину.

Судом встановлено, що позивач призваний на військову службу відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та зарахований до списків військової частини наказом від 4 квітня 2024 року. Позивач є батьком дитини з інвалідністю, що підтверджується відповідними документами. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 580/7183/24, яке набрало законної сили 11 лютого 2026 року, визнано протиправною бездіяльність військової частини щодо розгляду рапортів позивача від 6 квітня 2024 року та 9 травня 2024 року та зобов’язано розглянути рапорт від 9 травня 2024 року. На виконання цього рішення військова частина листом від 19 березня 2025 року № 3051 повідомила про відмову у звільненні.

Що вирішив суд

Кіровоградський окружний адміністративний суд розглянув справу № 340/8522/25 та ухвалив рішення задовольнити адміністративний позов частково.

Суд визнав протиправними дії військової частини щодо відмови у звільненні позивача за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та зобов’язав військову частину повторно розглянути рапорт позивача від 3 грудня 2025 року № 42552 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Суд дійшов висновку, що позивач помилково зазначив у рапорті норму, якою встановлено підставу звільнення, але конкретизував підставу — необхідність догляду за батьком з інвалідністю II групи, що надавало можливість правильно визначити норму. Допущена помилка щодо норми не є самостійною підставою для відмови у задоволенні рапорту.

Суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24 та від 7 травня 2025 року у справі № 420/30227/24, згідно з якою для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов: відсутність інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.

Суд зазначив, що відповідач не оцінив наявність чи відсутність можливості онуків здійснювати постійний догляд, що зумовлює передчасність висновку про відсутність підстав для звільнення.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group