Як споживачам фінансових кредитів захистити свої права в умовах воєнного стану

18:22, 14 травня 2023
Куди звернутися з відповідною заявою у разі, якщо фінансова (кредитна) установа порушує ваше право як споживача фінансових послуг,
Як споживачам фінансових кредитів захистити свої права в умовах воєнного стану
Зображення: freepik.com
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надходять скарги громадян щодо порушення фінансовими (кредитними) установами їхніх прав як споживачів фінансових послуг.

Як розповіли у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, найбільш поширеними питаннями, з якими звертаються громадяни до Уповноваженого, стосуються фінансових кредитів, зокрема:

- відсутності фінансової можливості погасити кредит/позику;

- телефонних дзвінків фінансових (кредитних) установ до споживача з вимогою сплатити кредит;

- нарахування великих відсотків по кредиту, що перевищують в декілька разів тіло кредиту/позики.

«Для того, щоб розуміти чи є дії фінансової (кредитної) установи протиправними (незаконними), насамперед необхідно розуміти, що таке фінансова (кредитна) установа, які обов’язки виникають у позичальника після укладення договору позики/кредиту.

Нормативно-правова база:

Цивільний кодекс України (далі – ЦК України);

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-III (далі – Закон № 2664);

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX (далі – Закон № 2120);

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III;

Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV;

Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII (далі – Закон № 1734).

Що таке фінансова (кредитна) установа.

Відповідно до статті 1 Закону № 2664 фінансовою (кредитною) установою є юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

До фінансових (кредитних) установ належать:

- кредитні спілки,

- ломбарди,

- лізингові компанії,

- довірчі товариства,

- інвестиційні фонди і компанії,

- інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Договірні відносини з фінансовими (кредитними) установами про отримання кредиту/позики.

Відповідно до статті 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (стаття 629 ЦК України).

У разі порушення зобов’язань, визначених договором, настають правові наслідки, встановлені самим договором або законом (зміна умов зобов’язання, сплата неустойки, відшкодування збитків тощо)

Договірні відносини з будь-якою фінансовою (кредитною) установою є цивільно-правовими відносинами і регулюються умовами самого договору та нормами закону.

При оформленні договору онлайн на вебсайті чи в додатку (договір позики, кредитний договір, договір займу), погодження особою на отримання коштів готівкою чи на картковий рахунок є автоматичним погодженням з умовами публічного договору відповідної фінансової (кредитної) установи та розцінюється як приєднання до нього.

Публічний договір завжди має бути розміщений на вебсайті відповідної фінансової (кредитної) установи, тож важливо попередньо з ним ознайомитись.

Порядок вирішення спорів, що виникають між особою (Позичальником) та фінансовою (кредитною) установою.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору можуть здійснюватися:

- за згодою сторін (частина перша статті 651 ЦК України, розірвання договору за згодою сторін). Сторони мають право домовитися про розірвання договору в будь-який зручний для них час незалежно від того, були порушені умови договору чи ні;

- за рішенням суду (частина друга статті 651 ЦК України), договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України при зміні чи розірванні договору в судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили.

ВАЖЛИВО! Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

Право на таку відмову має бути встановлено договором або законом у повному обсязі чи частково, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Штрафні санкції у разі прострочення чи несплати кредиту/позики.

На час дії на території України воєнного стану законодавством України не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а отже таке нарахування є правомірним і позичальник має сплачувати тіло кредиту та нараховані відсотки.

Законом № 2120 внесено зміни до ЦК України, а також до Закону № 1734, які передбачають, що починаючи з 24 лютого 2022 року та у період дії в Україні воєнного та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за відповідним договором, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення.

Особливості виконання зобов’язань за кредитом в умовах воєнного стану.

Громадяни не несуть відповідальність перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочать зобов’язання за кредитом:

- у випадку прострочення зобов’язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі;

- кредитор не має права підіймати процентну ставку за користування кредитом у випадку невиконання зобов’язань. За винятком, коли договір передбачає встановлення змінюваної процентної ставки;

- всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором, підлягають списанню», - сказано у повідомленні.

У Секретаріаті наголосили, що у разі, якщо фінансова (кредитна) установа порушує ваше право як споживача фінансових послуг, ви маєте право звернутися з відповідною заявою:

  • безпосередньо до фінансової (кредитної) установи з якою укладено відповідний кредитний договір, для врегулювання питань кредитної заборгованості;
  • Національного банку України, як регулятора в сфері надання фінансових послуг, який здійснює захист прав споживачів фінансових послуг ( гаряча лінія 0 800 505 240 або +380 44 298 65 55, [email protected] для онлайн звернень;
  • до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, який здійснює парламентський контроль за дотриманням конституційних прав та свобод людини і громадянина (гаряча лінія: 0800-50-17-20 (безкоштовно) 044-299-74-08 або [email protected]  для онлайн звернень).

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду