На помічників ветеранів виділили мільярди, але система запрацювала лише на 20% — що показала перевірка

Рахункова палата за результатами аудиту дійшла висновку, що запровадження інституту помічника ветерана та системи фахівців із супроводу ветеранів війни і демобілізованих осіб супроводжувалося системними проблемами у плануванні, нормативному регулюванні, фінансуванні та моніторингу потреб ветеранів. Відповідний звіт на тему «Інститут помічника ветерана: підтримка та реінтеграція ветеранів до мирного життя» затвердили 28 травня.

Аудит охопив 2023–2024 роки та січень–вересень 2025 року, а з окремих питань — жовтень–грудень 2025 року. За словами заступника Голови Рахункової палати Сергія Ключки, ефективна реінтеграція ветеранів і демобілізованих військовослужбовців є одним із найскладніших викликів для держави в умовах повномасштабної війни. Водночас аудит засвідчив, що реалізація інституту помічника ветерана виявилася складною та неефективною через низку управлінських недоліків.

Як встановили аудитори, експериментальний проєкт із запровадження інституту помічника ветерана, який стартував у 2023 році та мав стати основою державної системи підтримки ветеранів, не досяг очікуваних результатів. Подальше впровадження у 2024–2025 роках інституту фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб також супроводжувалося численними проблемами.

Потребу у фахівцях визначали без реальних розрахунків

Ініціатива Міністерства у справах ветеранів передбачала створення системи персоналізованої підтримки захисників під час переходу від військової служби до цивільного життя. Помічники ветеранів та фахівці із супроводу мали допомагати з питаннями соціального захисту, працевлаштування, отримання медичних та адміністративних послуг.

Однак аудитори встановили, що реальна потреба у таких працівниках фактично не визначалась. Розрахунки здійснювалися за формулою один фахівець на 100 ветеранів, виходячи із загальної кількості осіб, внесених до Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Водночас Міністерство у справах ветеранів не запровадило механізмів збору даних для визначення фактичної потреби у фахівцях, не аналізувало кадровий потенціал громад та не враховувало їхні пропозиції.

Так, якщо у 2024 році Міністерство визначило потребу у 15 тисячах фахівців, то регіони заявили про готовність створити лише 1360 посад.

Станом на кінець 2024 року було працевлаштовано лише 485 осіб. У жовтні 2025 року в громадах працювали близько 2 тисяч фахівців, тоді як понад 20% громад взагалі не створили відповідних посад. Таким чином система фактично функціонувала приблизно на п’яту частину від запланованого масштабу.

Крім того, аудитори виявили недоліки у процедурах відбору. Не дотримувалися строки подання документів кандидатами, проведення співбесід та працевлаштування переможців. Також існувала можливість проводити добір навіть за відсутності вакантної посади або відповідної штатної одиниці.

Дані про ветеранів та потребу в підтримці виявилися суперечливими

За даними Єдиного державного реєстру ветеранів війни, на початок 2025 року в Україні налічувалося близько 1,5 млн ветеранів. Водночас аудит встановив, що реєстр не містить повної інформації про окремі категорії осіб, які мають право на заходи підтримки.

Також у Міністерстві не було належного внутрішнього контролю за достовірністю даних. Через це показники щодо кількості звернень ветеранів суттєво відрізнялися залежно від звітної дати.

Зокрема:

• станом на 3 липня 2025 року система містила 63,9 тис. заяв;
• станом на 7 липня — 54,5 тис. заяв;
• станом на 1 жовтня — 95,1 тис. заяв.

При цьому на платформі «е-Ветеран» станом на 1 жовтня 2025 року відображалося лише 56,5 тис. заяв, що майже вдвічі менше за показник, наведений у звітності Міністерства. Пояснення таких розбіжностей аудитори не отримали.

Із 5,7 млрд грн субвенції перерозподілили 84%

Окрему увагу Рахункова палата приділила використанню бюджетних коштів.

Через необґрунтоване планування початково передбачені обсяги субвенції на оплату праці фахівців із супроводу були суттєво скорочені. У 2024 році та за дев’ять місяців 2025 року було перерозподілено 84% субвенції, що становить 5,7 млрд грн.

Попри скорочення фінансування, рівень освоєння коштів залишався низьким. Багато громад не мали достатньої кадрової, організаційної та матеріально-технічної спроможності для реалізації програми. У результаті значні бюджетні ресурси залишалися невикористаними.

На думку аудиторів, це свідчить про системну невідповідність між фінансовим плануванням і реальною готовністю до впровадження програми.

Фахівці працювали без належних умов та цифрових інструментів

Аудит також засвідчив відсутність єдиних державних стандартів організації роботи помічників ветеранів.

Не були визначені обов’язкові цифрові інструменти для роботи, а частина фахівців не мала персональних електронних ключів та доступу до платформи «е-Ветеран» для реєстрації звернень.

Сама платформа не забезпечувала автоматизацію звітності та не була інтегрована з іншими державними реєстрами, через що значна частина роботи виконувалася вручну.

Проблеми виявили і під час перевірки умов праці. У 12 перевірених комунальних установах фахівці працювали у спільних кабінетах з іншими працівниками. Майже 30% приміщень не були пристосовані для людей з інвалідністю.

В окремих випадках працівники використовували власні ноутбуки та засоби зв’язку, що створювало ризики для захисту персональних даних і конфіденційної інформації.

Мінветеранів уже почало усувати частину недоліків

Під час проведення аудиту Міністерство у справах ветеранів та окремі громади вжили низку заходів для виправлення ситуації.

Міністерство повідомило про забезпечення своєчасного розподілу субвенції у 2026 році та впровадження механізму її поквартального розподілу. Також розпочато тестування CRM-системи для фахівців із супроводу у 14 областях, яка має спростити обробку звернень ветеранів і формування звітності.

Окремі громади також покращили умови роботи фахівців. Зокрема, у Миколаївському міському центрі підтримки ветеранів облаштовано окреме приміщення для таких працівників, а Тульчинська громада на Вінниччині та Берестинська громада на Харківщині виділили 201,3 тис. грн на облаштування робочих місць.

За підсумками аудиту Рахункова палата рекомендувала Міністерству у справах ветеранів забезпечити реалістичне кадрове та фінансове планування, удосконалити нормативну базу, створити надійну систему моніторингу та збору даних, узгодити розподіл бюджетних коштів із реальними можливостями громад, а також запровадити обов’язкові стандарти організації роботи фахівців із супроводу ветеранів.

Звіт та рішення Рахункової палати буде направлено до Верховної Ради, Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Кабінету Міністрів, Міністерства у справах ветеранів, обласних державних адміністрацій та інших залучених установ. Незабаром документи мають оприлюднити на офіційному сайті Рахункової палати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.