КСУ визнав неконституційною норму про безальтернативне тримання під вартою військовослужбовців

19:10, 25 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Конституційний суд України оприлюднив рішення, яким визнав неконституційною частину восьму статті 176 КПК.
КСУ визнав неконституційною норму про безальтернативне тримання під вартою військовослужбовців
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 4-р(ІІ)/2026 у справі за конституційною скаргою Сергія Гнезділова.

Предметом конституційного контролю у цій справі була частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою «під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті».

Заявник твердив, що оспорюваний припис КПК порушують принцип рівності громадян перед законом (стаття 24 Конституції України), оскільки під час дії воєнного стану ставлять військовослужбовців, зокрема тих, які вчинили такі кримінальні правопорушення як непокора, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, у нерівне становище та прирівнюють їх до особливо небезпечних злочинців, які становлять загрозу суспільству, що є дискримінацією за сферою діяльності.

На його переконання, внаслідок застосування оспорюваного припису КПК ˂…˃ порушено, без належного обґрунтування, його право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване статтею 29 Конституції України.

Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі Гнезділова С. О., Суд виснував, що оспорюваний припис КПК не відповідає вимогам статей 6, 21, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 28, частинам першій, другій статті 29, частинам першій, другій статті 55, частині другій статті 64, частині другій статті 124 Конституції України.

У Рішенні наголошено, що встановлення законодавцем до військовослужбовців, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні низки злочинів, виключно найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою – порушує вимоги частин першої, другої статті 29 Основного Закону України, оскільки не забезпечує конституційної вимоги щодо наявності вмотивованого судового рішення як наслідку судового розсуду. Це, на переконання Суду, спотворює саму суть правосуддя.

Судовий розсуд обмежено настільки, що судове рішення може мати наслідком лише один варіант розв’язання правозастосовної ситуації, – йдеться у Рішенні. Отже, законодавець позбавив слідчого суддю, суд можливості обґрунтовано й справедливо у цьому питанні здійснити правосуддя, що не відповідає вимогам статей 6, 55 і 124 Конституції України.

Суд підкреслив, що стосовно кожного військовослужбовця, якого підозрюють чи обвинувачують у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, і у зв’язку з цим обирають запобіжний захід, мають бути індивідуально оцінені обставини й ризики, передбачені КПК.

Суд зауважив, що оспорюваним приписом КПК виокремлено групу військовослужбовців, підозрюваних або обвинувачених у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, стосовно яких законодавець установив безальтернативне застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Однак Суд констатував відсутність об’єктивного й розумного підґрунтя щодо проведеної законодавцем різниці у статусі для виокремлення відповідної групи військовослужбовців щодо застосування до них виключно найсуворішого запобіжного заходу.

Таке неправомірне унормування порядку обрання запобіжного заходу для військовослужбовців має наслідком посягання на їхню людську гідність, що, на думку Суду, не узгоджується з вимогами частин першої, другої статті 24 в її системному зв’язку з частиною першою статті 21, частиною першою статті 28 Конституції України. Дотримання конституційних гарантій людської гідності особливо важливо в ситуації, коли йдеться про військовослужбовців, які виконують високу конституційну роль в умовах воєнного стану, – наголосив Суд.

Ураховуючи викладене, Суд визнав неконституційною частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, відтермінувавши втрату чинності цього припису на три місяці.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group