Метеорологів хочуть сертифікувати, а готовність до хімічних, біологічних та радіаційних загроз — посилити: що змінить законопроєкт

12:41, 26 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про гідрометеорологічну діяльність, яким пропонується запровадити сертифікацію метеорологів, оновити систему спостережень і вдосконалити механізми хімічного, біологічного та радіаційного захисту.
Метеорологів хочуть сертифікувати, а готовність до хімічних, біологічних та радіаційних загроз — посилити: що змінить законопроєкт
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

В Україні вирішили посилити захист від хімічних, біологічних і радіаційних загроз та модернізувати систему гідрометеорологічного моніторингу. Для цього до Верховної Ради подано проєкт Закону «Про гідрометеорологічну діяльність» №15347.

Законопроєкт розроблено через необхідність оновлення правових засад провадження гідрометеорологічної діяльності в Україні та визначення сучасного статусу національної гідрометеорологічної служби. Однією з ключових причин його підготовки автори називають потребу зміцнити готовність держави до реагування на можливе застосування зброї масового знищення, а також аварії на небезпечних об'єктах.

Документом пропонується комплексно переглянути Закон «Про гідрометеорологічну діяльність», Кодекс цивільного захисту України та Закон «Про Товариство Червоного Хреста України». Як зазначається у пояснювальній записці, одночасне оновлення цих законодавчих актів необхідне для створення єдиної системи правового регулювання у сферах, пов'язаних із хімічним, біологічним та радіаційним захистом.

Автори законопроєкту наголошують, що національна гідрометеорологічна служба виконує важливу превентивну функцію, здійснюючи моніторинг довкілля, спостереження за рівнем хімічного та радіаційного забруднення, а також прогнозування наслідків радіаційних аварій і поширення небезпечних хімічних речовин в атмосфері.

Водночас Кодекс цивільного захисту визначає механізми державного реагування на такі загрози, включаючи проведення санітарної обробки населення та забезпечення громадян засобами індивідуального захисту. Товариство Червоного Хреста України, своєю чергою, бере участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надаючи медичну та іншу допомогу в зонах ураження.

На думку авторів документа, лише синхронізація законодавства у цих трьох сферах дозволить сформувати єдиний механізм — від виявлення небезпеки за допомогою атмосферних вимірювань до оперативного державного реагування та порятунку населення в умовах масових хімічних, біологічних чи радіаційних загроз.

Що пропонує законопроєкт

Метою законопроєкту є визначення сучасних правових, економічних та організаційних засад провадження гідрометеорологічної діяльності, а також суттєве підвищення спроможності держави реагувати на можливе застосування зброї масового знищення.

Для цього пропонується оновити правовий статус національної гідрометеорологічної служби та державної системи спостережень, запровадити сучасні стандарти хімічного, біологічного та радіаційного захисту, уточнити повноваження органів влади щодо централізованого обліку та забезпечення населення засобами індивідуального захисту, а також розширити повноваження Товариства Червоного Хреста України щодо участі у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Проєктом закону передбачено внесення змін до Водного кодексу України, Кодексу цивільного захисту України та викладення Закону «Про гідрометеорологічну діяльність» у новій редакції.

Серед основних нововведень пропонується запровадити сертифікацію фахівців у сфері гідрометеорології та створити відповідний державний реєстр, встановити охоронні зони навколо пунктів гідрометеорологічних спостережень для забезпечення їх репрезентативності, оновити порядок державного обліку поверхневих вод за кількісними та якісними показниками, а також законодавчо закріпити термін «хімічно небезпечний об'єкт».

Крім того, документ розширює обов'язки єдиної державної системи цивільного захисту в особливий період. Зокрема, передбачається проведення санітарної обробки населення та спеціальної обробки майна.

Також пропонується закріпити повноваження Кабінету Міністрів щодо визначення порядку забезпечення, видачі, обліку та заміни засобів індивідуального захисту органів дихання для населення й органів управління цивільного захисту, а також забезпечення сил цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю.

Окремими положеннями законопроєкту пропонується врегулювати співпрацю Товариства Червоного Хреста України з єдиною державною системою цивільного захисту та передбачити можливість його залучення до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і інших небезпечних подій.

У пояснювальній записці зазначається, що реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України. Заходи планується здійснювати в межах чинних бюджетних призначень та за рахунок коштів, отриманих від надання платних послуг у сфері гідрометеорологічного обслуговування.

Очікується, що ухвалення закону підвищить ефективність гідрометеорологічної діяльності, посилить екологічну безпеку держави, забезпечить своєчасне прогнозування наслідків радіаційних аварій, а також сприятиме створенню дієвого механізму хімічного, біологічного та радіаційного захисту населення. Крім того, удосконалення законодавства щодо діяльності Товариства Червоного Хреста України має покращити рівень гуманітарного реагування та розширити можливості його участі у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER и WhatsApp, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group