Чи можуть відмовити у працевлаштуванні, якщо немає «Резерв+» — що мають перевіряти роботодавці

20:14, 3 липня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Роботодавець зобов'язаний перевірити військово-облікові дані працівника.
Чи можуть відмовити у працевлаштуванні, якщо немає «Резерв+» — що мають перевіряти роботодавці
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Відсутність застосунку «Резерв+» не є підставою для відмови у прийнятті на роботу. Працівник може пред'явити паперовий військово-обліковий документ, однак роботодавець повинен перевірити актуальність військово-облікових даних за допомогою електронного військово-облікового документа.

Відповідно до пункту 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, під час прийняття на роботу роботодавець зобов'язаний перевірити наявність у громадянина військово-облікового документа в електронній або паперовій формі.

Крім того, роботодавець має перевірити відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі, даним Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Така перевірка наразі здійснюється на підставі електронного військово-облікового документа, сформованого засобами державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони або через портал «Дія», не раніше ніж за 72 години до дати прийняття на роботу.

Водночас Порядок, затверджений постановою Кабміну №1487, не забороняє працівнику пред'являти паперовий військово-обліковий документ, зокрема військовий квиток.

Експерти зазначають, що кадровим службам доцільно запропонувати працівнику сформувати електронний військово-обліковий документ через портал «Дія» або застосунок «Резерв+», оскільки саме QR-код такого документа дає можливість перевірити актуальні відомості з реєстру «Оберіг». 

Як раніше писала «Судово-юридична газета», законодавство України передбачає різні механізми звільнення громадян від призову на військову службу під час воєнного стану. Це, зокрема, відстрочка та бронювання.

На практиці обидва ці поняття означають те саме – тимчасове звільнення від служби. Однак їхня юридична природа, порядок оформлення та тривалість дії суттєво відрізняються.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group