Студентів-бюджетників не зобов'язуватимуть відпрацьовувати після закінчення вишу — у Раді переглянули підхід до держзамовлення
Студенти цивільних спеціальностей, які навчатимуться за кошти державного бюджету, не будуть зобов’язані відпрацьовувати перше робоче місце після завершення навчання. Таку норму виключили з доопрацьованого до другого читання законопроєкту №10399 після широкого суспільного обговорення. Про це повідомили у Комітеті Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.
У комітеті зазначили, що в оновленій редакції законопроєкту №10399 не передбачено обов’язкового контракту на перше робоче місце для студентів цивільних спеціальностей. Вимога щодо обов’язкового відпрацювання залишиться лише для тих, хто з самого початку навчається як майбутній військовослужбовець або працівник іншої структури сектору безпеки й оборони.
Також повідомляється, що студенти, які навчатимуться на бюджетних місцях за цивільними спеціальностями, не матимуть жодних контрактів на відпрацювання чи інших зобов’язань перед державою. Аналогічний підхід застосовуватиметься і до грантової системи — вона також не передбачатиме обов’язкового працевлаштування після завершення навчання.
У комітеті нагадали, що редакція законопроєкту, ухвалена у першому читанні, містила інший підхід. Зокрема, після другого курсу студент, який навчався за державний кошт, мав укласти контракт на запропоноване державою перше робоче місце, а після випуску певний час працювати за спеціальністю. У разі відмови передбачалося, що він повинен буде самостійно компенсувати вартість свого навчання.
Така модель пропонувалася через кадровий дефіцит у низці галузей. Як приклад у комітеті навели сферу освіти, де щороку держава фінансує підготовку близько 10 тисяч майбутніх учителів, однак працювати до шкіл приходять лише близько 2 тисяч випускників.
Саме тому раніше пропонувалося запровадити контракт на перше місце роботи, який передбачав би, що держава інвестує кошти у підготовку фахівця, а випускник протягом певного часу працює за спеціальністю, після чого самостійно визначає подальший професійний шлях.
Водночас під час громадського обговорення така ініціатива викликала значний суспільний резонанс. Зокрема, лунали зауваження щодо можливих ознак примусової праці, порушення конституційних прав громадян, а також виникали питання щодо рівня оплати праці на першому робочому місці.
У Комітеті з питань освіти, науки та інновацій пояснили, що саме через цю суперечливу норму існував ризик поставити під загрозу ухвалення всього законопроєкту. Тому було вирішено відмовитися від відповідної вимоги та зосередитися на впровадженні базової моделі реформи, яка передбачає прогнозування потреб ринку праці, нову систему державного замовлення та механізм грантового фінансування.
Також там наголосили, що законопроєкт №10399 пропонує змінити сам принцип державної підтримки вищої освіти. Державне замовлення має стати справжнім замовленням від держави відповідно до її потреб, а не механізмом, за якого заклади вищої освіти самостійно визначають кількість і спеціальності фахівців, яких готують за бюджетні кошти.
Крім того, повідомили, що нова модель стосується не лише грантів, а й державного замовлення, бюджетних місць, прогнозування потреб ринку праці та інших механізмів фінансування вищої освіти. До цього процесу планується активно залучати роботодавців, бізнес-асоціації та галузевих експертів, які можуть оцінити, яких саме спеціалістів потребуватиме економіка через п’ять, сім або десять років.
Зазначається, що законопроєкт №10399 пропонує чітко розмежувати три інструменти державної підтримки.
Першим інструментом залишиться державне замовлення. Воно застосовуватиметься лише у тих випадках, коли людина вже під час навчання входить до відповідної державної системи. Насамперед це стосується сектору безпеки й оборони — військових закладів освіти, системи МВС, СБУ, розвідки та інших структур зі специфічними умовами навчання. Такі студенти укладають контракти та після завершення навчання працюють у відповідних державних органах.
Другим інструментом стануть бюджетні місця для цивільних спеціальностей. Держава оплачуватиме навчання вступників, які продемонстрували найкращі результати. Водночас вони не матимуть жодного обов’язку відпрацьовувати після випуску. Такий механізм, як зазначають у комітеті, дозволить підтримувати талановитих студентів і водночас збільшувати кількість бюджетних місць за тими спеціальностями, яких найбільше потребує країна.
Третім інструментом буде система грантів. У цьому випадку студент навчатиметься за контрактом, однак держава зможе повністю або частково компенсувати вартість навчання. Окремі гранти передбачаються для соціально вразливих категорій населення, учасників бойових дій, дітей загиблих захисників України, постраждалих учасників Революції Гідності, дітей-сиріт та інших осіб, які потребують державної підтримки.
У Комітеті з питань освіти, науки та інновацій підкреслили, що запропоновані зміни не звужують державну підтримку студентів, а навпаки — розширюють її. Передбачається збільшення кількості інструментів підтримки, водночас кожен із них матиме чітко визначене призначення.
Так, державне замовлення збережеться для тих сфер, де держава формує власний кадровий резерв, насамперед у секторі безпеки й оборони. Для цивільних спеціальностей залишаться бюджетні місця для найкращих вступників, а також система грантів, яка дасть можливість фінансувати навчання різних категорій студентів, зокрема тих, хто потребує особливої соціальної підтримки.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», законопроєкт №10399 передбачає реформування механізму фінансування вищої освіти та державної підтримки студентів. Документ пропонує поєднати систему державного замовлення із механізмом державних грантів. Очікується, що розмір грантів залежатиме від результатів НМТ та обраної спеціальності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
