Визначення місця проживання дитини: Мін’юст назвав основні нюанси

Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою. Про це нагадує Міністерство юстиції України. 

Якщо ж мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина (яка не досягла 14 років), спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Для розв’язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини через орган опіки та піклування один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини наступні документи:

• заяву;
• копію паспорта;
• довідку з місця реєстрації (проживання);
• копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
• копію свідоцтва про народження дитини;
• довідку з місця навчання, виховання дитини;
• довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Звернення ж до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем (тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача, тобто, іншого з батьків.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини (до 14 років) беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

 Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.

 Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд назвав особливості визначення місця зустрічі батька і дитини, які проживають окремо. 

Нагадаємо, перевага в матеріально-побутовому плані одного з батьків не є вирішальною умовою для передачі дитини при визначенні місця проживання дитини враховується висновок органу опіки та піклування в сукупності з іншими доказами у справі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.