Позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: рішення ВП ВС

Вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та  відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Такий висновок випливає з постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18.

Обставини справи

У березні 2018 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхт-клуб «N.» про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в розмірі 1 438 952,58 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути майно.

У серпні 2018 року громадянин України як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цій справі, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства, Фонду та Прокуратури Одеської області про встановлення нікчемності договору щодо внесення змін до договору оренди, укладеного в усній формі між Фондом та Товариством.

Рішення судів

Господарський суд Одеської області ухвалою від 3 грудня 2018 року відмовив у відкритті провадження за позовною заявою громадянина України, оскільки вказана позовна заява підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 17 січня 2019 року ухвалу Господарського суду Одеської області від 3 грудня 2018 року залишив без змін, зазначивши, що позов пред`явлено фізичною особою, а не фізичною особою — підприємцем та не стосується корпоративних прав цієї особи, тобто не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Справа була прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 302 ГПК України (порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції).

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд зауважив, що громадянин України вказує на наявність у нього частки у статутному фонді товариства, посилається на порушення права управління товариством унаслідок укладення в усній формі між фондом та товариством договору про внесення змін до договору оренди, обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, а отже, спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Як убачається з матеріалів справи, спір між сторонами за первісним позовом виник із зобов`язальних відносин щодо сплати Товариством орендних платежів на підставі договору оренди, тобто щодо виконання господарських зобов`язань, і не стосується прав і обов`язків заявника як учасника Товариства.

Оскільки заявлений фізичною особою позов не взаємопов`язаний з первісним позовом, адже вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, які відповідно врегульовані нормами зобов`язального права, це унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом.

Верховний Суд відзначив, що позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та  відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційну скаргу громадянина України слід задовольнити частково, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду та ухвалу Господарського суду Одеської області скасувати, ухваливши нове рішення — про повернення позовної заяви  громадянину.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що є підставою для розірвання договору купівлі-продажу.