Які зміни пропонуються до Бюджетного кодексу: законопроект

Кабмін в особі міністра фінансів Оксани Маркарової з метою врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік, вніс до Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №2144.

Законопроектом передбачаються зміни до Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів щодо:

- визначення джерелом доходу державного бюджету плати за сертифікацію оператора системи передачі електричної енергії, оператора газотранспортної системи у зв’язку з запровадженням з 1 серпня 2019 року ринку електроенергії;

- визначення джерелом доходу державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;

- визначення джерелом доходу місцевих бюджетів плати за ліцензії на відповідну діяльність у зв’язку з запровадженням відповідно до Податкового кодексу ліцензування зернового дистиляту, біоетанолу та пального (додатковий ресурс в цілому до місцевих бюджетів становитиме 90,6 млн гривень);

- визначення джерелами фінансування бюджету залишків бюджетних коштів власних надходжень бюджетних установ, інших надходжень спеціального фонду бюджету, які не використані у попередньому бюджетному періоді, з метою їх подальшого використання за цільовим призначенням;

- приведення термінології типів закладів освіти у відповідність до законодавства про освіту;

- зміна процедури розподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями для здійснення закупівлі товарів (ліків та підручників) та оперативного вирішення питань щодо перерозподілу між регіонами; 

врегулювання на законодавчому рівні:

 - розміщення державного замовлення у приватних закладах вищої освіти (Законом України «Про вищу освіту» надано право розміщувати державне замовлення у закладах приватної власності);

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників (Законом України «Про освіту» (ст. 59) педагогічним та науково-педагогічним працівникам надано право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти та в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб);

 - розміщення регіонального замовлення на підготовку кадрів у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державної, комунальної та приватної власності (Законом України «Про освіту»  (частина 12 ст. 78) надано право закладам освіти отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством);

- запровадження нового механізму розрахунку додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я для обласних бюджетів;

- врегулювання бюджетних відносин у зв’язку з переходом до грошової форми надання пільг та житлових субсидій населенню;

- перенесення термінів долучення комунальних закладів охорони здоров’я до програми медичних гарантій на 1 квітня 2020 року та збереження надання медичної субвенції;

- врегулювання питання фінансового забезпечення закладів освіти, які не привели у встановлені терміни установчі документи у відповідність до законодавства про освіту;

- врегулювання взаємовідносин місцевих бюджетів у зв’язку з передачею недостатнього обсягу коштів районними бюджетами до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення на дошкільну освіту та культуру;

- визначення обсягу державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників на рівні не більше 1 відсотка випуску продукції у сільському господарстві з огляду на обсяги фактичного освоєння таких коштів з метою спрямування на інші програми у сфері АПК (на відповідні цілі у державному бюджеті на 2018 рік були передбачені видатки в обсязі 5,3 млрд грн, з яких фактично використано 4,2 млрд грн, або 79,2% планових призначень, що складає 0,66 відсотка випуску продукції у сільському господарстві);

- визначення обсягу державного фонду регіонального розвитку на рівні не більше 1 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період при складанні Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України з урахуванням фактичних обсягів цих видатків у попередніх бюджетних періодах, спроможності місцевих органів влади забезпечити використання коштів та реальних можливостей державного бюджету;

- врегулювання на законодавчому рівні віднесення власних надходжень бюджетних установ до неподаткових надходжень бюджету у класифікації доходів бюджету;

- удосконалення термінологічного апарату Кодексу та уточнення щодо складових власних надходжень бюджетних установ;

- приведення норм Кодексу у відповідність до змін, внесених до Митного кодексу України (внесеними Законом України від 06.09.2018 року №2530-VIII) і Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України», а також із фактичним механізмом повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів відповідно до статті 43 Податкового кодексу України;

- внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою усунення існуючої правової колізії в частині повноважень Мінфіну щодо розгляду правопорушень порядку надання інформації, необхідної для здійснення оцінки фіскальних ризиків, та невжиття заходів у сфері управління фіскальними ризиками;

- внесення змін до Регламенту Верховної Ради України в частині оформлення прийнятого Верховною Радою закону про державний бюджет;

- внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу і до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» з метою врегулювання процедури реєстрації обтяження майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань, наданого суб’єктами господарювання за кредитами (позиками), залученими державою, або державними гарантіями відповідно до частини п’ятої статті 17 Кодексу, а також звільнення Мінфіну чи Боргового агентства від плати за внесення записів та надання витягів із Державного реєстру обтяжень.

Як прогнозують автори, реалізація законопроекту за предметом правового регулювання:

- покращить адміністрування платежів та забезпечить наповнення бюджетів всіх рівнів;

- врегулює відображення в бухгалтерському обліку операцій з передачі майна, які здійснюються в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) установ або за рішенням суб’єктів управління майном;

- забезпечить стабільне та своєчасне фінансове забезпечення сфери освіти та охорони здоров’я;

- спростить процедури розподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями для здійснення закупівлі товарів (ліків та підручників) та оперативного вирішення питань щодо перерозподілу між регіонами; 

- врегулює взаємовідносини місцевих бюджетів у зв’язку з передачею недостатнього обсягу коштів районними бюджетами до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення на дошкільну освіту та культуру;

- удосконалить управління видатками соціального спрямування щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу;

- забезпечить приведення норм Кодексу у відповідність із змінами, внесеними до Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України», Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», міжнародної статистики державних фінансів.