Як зміниться судочинство у випадку ухвалення Закону про працю

13:40, 10 января 2020
Досудова медіація буде заохочуватися, а неоформлених працівників позбавлятимуть пільг.
Як зміниться судочинство у випадку ухвалення Закону про працю

Законопроект «Про працю» №2708, 28.12.2019 внесений в Верховну Раду Кабміном, є однією з найбільш обговорюваних суспільством ініціатив.

Головним комітетом для цього законопроекту визначили Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проектом вносяться зміни до цілого масиву нормативних актів, у тому числі тих, що регулюють діяльність судової системи.

Зміни пов’язані, в першу чергу, із запровадженням процедури медіації для вирішення трудових спорів. Окремо з цією метою Кабмін подав до Верховної Ради інший законопроект №2706 від 28.12.2019 «Про медіацію».

За задумом ініціаторів обох законопроектів, у трудове законодавство буде запроваджена медіація, що потребує внесення змін до процесуальних кодексів.

Законопроект №2706 відтворює текст ст. 5 Директиви 2008/52/EC і запроваджує модель добровільної медіації: суд має право рекомендувати сторонам медіацію, а сторони можуть відмовитися від неї. Саме така модель обрана законодавцем, оскільки досудове врегулювання спорів не є обов’язковим і не може обмежувати право на судовий захист.

Сферу застосування медіації Кабмін пропонує не обмежувати. Автори законопроекту бачать її застосовування у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають у цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносинах, а також кримінальних провадженнях під час укладання угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин.

Медіація може проводитися як до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.

По-перше, буде шанс вирішувати трудові конфлікти за участю медіатора. В статтю 221 КЗпП (який влада пропонує скасувати) пропонують включити ще одну частину наступного змісту:

«За згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом з метою врегулювання трудового спору може бути проведена медіація».

По-друге, законодавцю пропонується затвердити новий процесуальний інститут — судову медіацію.

Певні зміни до процесуальних кодексів щодо порядку розгляду трудових спорів у зв’язку із запровадженням медіації вносить законопроект «Про працю» №2708.

Так, стаття 197 Цивільного процесуального кодексу передбачатиме, що у підготовчому засіданні суд буде з’ясовувати, чи бажають сторони провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації у сфері трудових відносин.

Крім того, суди отримають додаткові підстави для зупинення провадження у справі, а саме, якщо сторони звернулися з клопотанням про таке зупинення провадження у зв’язку з проведенням медіації у сфері трудових відносин (стаття 251, стаття 252 ЦПК). Таке зупинення буде можливе на період не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали судом.

Аналогічні зміни вносяться до Кодексу адміністративного судочинства і стосуються проведення медіації виключно у сфері трудових відносин. Проте строки зупинення провадження залишаються такими, як і в чинній редакції норми, — до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні (стаття 180, стаття 236 КАСУ).

У справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а також інших справах про розгляд трудових спорів після проведення процедури медіації, незалежно від її результатів, позивачі будуть звільнятися від сплати судового збору.

У діючий редакції статті 1 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, ініціатори законопроекту пропонують створити пільгові умови сторонам трудового спору, які перед зверненням до суду звернулися до медіатора.

Встановлення судом факту виконання особою роботи (надання послуг) без укладення трудового договору і сплати єдиного внеску та інших обов’язкових платежів буде мати негативні наслідки для працівника, оскільки така особа втратить право:

  • на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття протягом двох років з дня набрання законної сили рішенням суду;
  • на пільги або використання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг протягом двох років з дня набрання законної сили рішенням суду.

(Такими нормами доповнюються стаття 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; стаття 11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Лише за рішенням суду та у випадках, передбачених законом, буде надаватися інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Із Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» вилучається стаття 20, згідно з якою у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Крім того, будуть внесені зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині переліку документів, що подаються кандидатом на посаду члена Вищої ради правосуддя для участі у процедурі обрання (призначення) членів ВРП. Із переліку документів пропонують виключити копію трудової книжки або послужного списку.

Раніше вже розповідалося, що законопроект про медіацію передбачає зміни до процесуальних кодексів.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Чому право скаржитися до Верховного Суду слід обмежити: позиція представника Президента в КСУ
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Владимир Алименко
    Владимир Алименко
    судья Шестого апелляционного административного суда