КСУ ухвалив рішення у справі про спосіб встановлення зарплат прокурорам

26 березня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення за конституційним поданням 50 народних депутатів стосовно змін у законодавстві, які призвели до нарахування прокурорам зменшеної заробітної плати.

«Майже два роки боротьби і перемога! У такі складні часи – гарна новина! Суттєвий чинник у незалежності і доброчесності прокурорів – заробітна плата гарантована законом, а не надбавки за прислужництво! Вітаю всіх чесних прокурорів, Раду прокурорів та всіх причетних», – зауважив на своїй сторінці у Facebook екс-народний депутат Валерій Карпунцов.

 Нижче наводимо скріншот рішення КСУ.

Фото взято с Facebook Валерія Карпунцова

Нагадаємо, за ініціативи Ради прокурорів України з поданням до Конституційного Суду України звернулись 50 народних депутатів України, уповноваженим представником яких виступив на той час народний депутат Валерій Карпунцов.

«У 2014 році Верховна Рада прийняла Закон «Про прокуратуру», у якому було детально виписано права і обов’язки співробітників цього насправді надзвичайно важливого органу. Окрема стаття закону визначила рівень заробітної плати прокурорів, як гарантію їх незалежності від незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень.

Спочатку розмір заробітної плати прокурорів визначався виходячи із рівня мінімальної заробітної плати, а Закон від 06.12.2016 №1774-VIII зробив прив’язку до прожиткового мінімуму. Наразі заробітна плата прокурора складається з посадового окладу (з 1 січня 2017 року він становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року), премій та надбавок (за вислугу років, виконання обов’язків на адміністративній посаді тощо).

Суми не такі вже й захмарні, хоча на фоні зарплат пересічних громадян вони і можуть видатися доволі значними. Проте якщо українське суспільство вимагає і очікує від оновленої прокуратури якісної роботи, самовідданості, професіоналізму, неупередженості, чесності, порядності та здатності протистояти намаганням неправомірного впливу на їхню службову діяльність, то, відповідно, має бути і вмотивована заробітна плата та пенсія. Плюс, ми ж реально хочемо подолати корупцію! А це означає, що люди, котрі стоять на «передовій» цієї боротьби, апріорі повинні отримувати достойну винагороду за свою роботу. Тому у цьому ж 2014 році з метою оновлення прокурорської системи було оголошено відкритий об’єктивний і прозорий конкурс, через який і відібрано висококваліфікованих спеціалістів з високими моральними якостями та принциповою позицією. І тепер виходить, що їх надурили, нові люди є, а обіцяних заробітних плат немає!

Отже, вищезгаданий закон було прийнято 14 жовтня 2014 року (чинності набував з квітня 2015). А вже 28 грудня 2014 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набрав чинності 1 січня 2015 року. Згідно з ним Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 26, в якому зазначалося: норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Верховна Рада України, прийнявши пункт 26 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, делегувала Кабінету Міністрів України повноваження щодо визначення розміру заробітної плати прокурорів, що порушує конституційний принцип функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, та порушує частину 2 статті 19 Основного Закону України, в якій закріплено: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Пункт 26 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України дає можливість Кабінету Міністрів України вирішувати питання заробітної плати прокурорів своїми актами, що грубо порушує конституційний принцип верховенства закону в системі нормативно-правових актів, закріплений у частині першій статті 92 Конституції України. Передбачені цією нормою положення, що повинні регулюватися винятково законами України, мають імперативний характер. Тобто всі рішення стосовно зазначених положень приймаються у формі закону. До них належить, зокрема, організація і діяльність прокуратури (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).

Матеріально-побутове і соціальне забезпечення прокурорів та інших працівників органів прокуратури є невід’ємною частиною організації та діяльності цього органу, тому, виходячи із конституційних принципів, закріплених у частинах першій, другій статті 8, частині першій статті 92 Основного Закону України, воно має бути врегульоване законом.

Крім того, Верховна Рада України наділивши Кабінет Міністрів України повноваженням визначати розмір заробітної плати прокурорів, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, поставила під загрозу гарантії незалежності прокурорів та прокуратури в цілому. Так, посадові оклади прокурорів виявилися значно нижчими (більше ніж утричі) у порівнянні з сумами, передбаченими статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» (постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №657).

Наслідки таких необачних дій можуть стати вкрай критичними, бо якщо ситуація найближчим часом не буде виправлена, то слід чекати відтоку високопрофесійних спеціалістів з органів прокуратури у приватний сектор.

Грубе та тривале порушення визначених Законом України «Про прокуратуру» гарантій незалежності прокурорів, спонукала Раду прокурорів України звернутися до мене як народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Прокурори вірять у справедливість і чекають чесного і неупередженого аналізу ситуації, що склалася, та якнайшвидшого її врегулювання.

Зважаючи на ознаки невідповідності Конституції України згаданого положення Бюджетного кодексу, порушене питання є винятковою прерогативою Конституційного Суду України», – писав Карпунцов у своєму блозі для «Судово-юридичної газети» у липні 2018 року.

Рішення КСУ

Так, заслухавши суддю-доповідача Ірину Завгородню та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України ухвалив Рішення, яким визнав неконституційним окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Визнане неконституційним положення втрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.  

Конституційний Суд виходив з того, що норми Основного Закону України, якими передбачено перелік питань, що регулюються виключно законами України, мають імперативний характер, відтак всі рішення мають бути ухвалені у формі закону.

Отже, заробітна плата прокурорів як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 1311 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а тому оспорюване положення Кодексу суперечить частині другій статті 1311 Основного Закону України. До того ж, відповідно до юридичної позиції КСУ, викладеної у Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, «… Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України».

Таким чином, наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.

Відтак, Конституційний Суд України вважає, що оскаржуване положення Кодексу спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.