Верховний Суд визначив, коли відеозапис на підтвердження порушення ПДР є належним доказом

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу №524/1284/17 та встановив, що відеозапис, поданий Управлінням патрульної поліції на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв’язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що позивач звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області із адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і справу закрити.

В обґрунтування позову посилався на те, що керуючи транспортним засобом, він був зупинений відповідачем, котрий склав відносно нього постанову, де було зазначено, що він (позивач) нібито здійснив обгін ближче ніж за 50 м до пішохідного переходу, чим порушив п. 14.6 «в» ПДР України, внаслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позивач вважав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки правопорушення не вчиняв. Також вказував, що докази та пояснення, якими поліцейський керувався при винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, не були належними та допустимими.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, яку було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Не погоджуюсь із рішенням судів, Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України подало касаційну скаргу.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС наголошують, що статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.

В частині доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій відеозапису, наданого відповідачем, на якому зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Судді ВС підкреслюють, що відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) вносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову дату розгляду справ; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, окрім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно, суди попередніх інстанцій вірно зазначили про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого статтею 122 ч. 2 КУпАП, оскільки  відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв’язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Враховуючи обставини справи, ВС залишив касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України без задоволення.

Також ми повідомляли, як саме КАС ВС роз’яснив, що є доказом порушення правил зупинки автомобіля.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.