Кожен, хто внесений до списку виборців відповідного району, буде потенційним присяжним

Поки законопроекти авторства Кабміну про присяжних, а точніше, Мін'юсту відізвані та очікують перевнесення, профільні комітети розглядають альтернативні законопроекти. 

Так, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики розглянув проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя 2710-1 та про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних 2709-1 від 16.01.2020 (автор — Сергій Власенко) і не знайшов у них корупційних ризиків.

Зокрема, за словами автора, законопроект докорінно змінює форму відбору присяжних.

«Сьогодні це працює так, що Київська міська рада вибирає певну кількість людей, яких вони називають присяжними, та закріплює їх, скажімо, за Шевченківським районним судом Києва.

Цим же законопроектом пропонується, що всі, хто внесений у список виборців Шевченківського району, вже є потенційними присяжними, за деякими виключеннями. І їх відбір відбувається за технологією вибіркових чисел. Тобто, комп’ютер сам відбирає тих 50 людей, які потім запрошуються до співбесіди для обрання 12 присяжних і 12 запасних для розгляду конкретної справи. Цей комп’ютер стоятиме у ДСА, і його менеджувати буде ДСА.

А орган місцевого самоврядування і формує список виборців. Тому ніякі функції не додаємо, і ніякі не відбираємо у нього», — зазначив Сергій Власенко.

Під час обговорення на Комітеті з питань антикорупційної політики даного законопроекту виникла дискусія стосовно рівності прав підсудних. Так, цим проектом пропонується закріпити, що вироки, винесені судом присяжних, не зможуть переглядатися за нововиявленими обставинами.

Сергій Власенко пояснив, що вердикт суду присяжних має бути непорушним: «Справа О. Джей Сімпсона є класичним прикладом — було багато нововиявлених обставин, але був вирок суду присяжних, що він є невинуватим.

Лише у випадку, якщо буде доведено, що на присяжних здійснювався вплив, такий вирок може бути скасовно».

Також він зазначив, що особа, яка буде бажати, щоб її справу заслухали присяжні, має усвідомлювати ризики будь-якого рішення такого суду.

Зазначимо, що відповідні законопроекти про присяжних від Кабміну наразі автоматично через зміну складу Уряду відізвані, втім, скоріше за все, будуть «перевнесені», оскільки керівництво Мінюсту не змінилося.

Детальніше про законопроекти можна прочитати за посиланням.

Зокрема, за законопроектом № 2709-1, присяжним є громадянин України, який досяг 30 років і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом, та включений до списку виборців, відповідає вимогам, що визначаються до присяжних законом, та якого залучають до здійснення правосуддя.

Присяжними не можуть бути особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Перелік осіб, що можуть бути присяжними, відповідає переліку осіб, включених до реєстру виборців, за виключенням осіб, що не відповідають вимогам, які встановлені до присяжних цим та процесуальним законом. Формування переліку осіб, які можуть бути присяжними, покладається на територіальні органи Державної судової адміністрації України на основі поданих списків виборців територіальним органом ведення реєстру виборців щорічно, у період з 1 вересня до 1 грудня.

У випадках резонансних справ, з метою забезпечення безпеки та недопущення незаконного впливу на присяжних на час судового розгляду, пропонується, аби суддя (за власною ініціативою чи на клопотання присяжного) міг прийняти рішення про необхідність залишатися присяжному без засобів зв’язку, проживати в спеціально відведеному місці.

Також раніше ми розповідали, що винагорода присяжним виплачується несвоєчасно, а також про те, як в Україні будуть створювати оновлений суд присяжних.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.