ВС роз’яснив, чи повинна сторона захисту фіксувати показання свого свідка

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 691/1358/15-к та встановив, що відкриття матеріалів кримінального провадження стороною захисту прямо пов’язане із наявністю відповідного запиту від прокурора, а усні показання свідка захисту під час досудового розслідування можуть не фіксуватись.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що органом досудового розслідування особа обвинувачувалась в тому, що він 11 серпня 2015 року близько 2 години за попередньою змовою зі своїм сином, діючи спільно, з метою вчинення крадіжки, проник на територію меморіального комплексу «Пагорб Слави Воїнам Великої Вітчизняної Війни», звідки умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом, шляхом демонтажу, намагався викрасти металеву трубу, якою в подальшому розпорядився б на власний розсуд, проте свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки його дії було викрито сторонніми особами.

За вироком Городищенського районного суду Черкаської області особу визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 297 КК. Апеляційний суд  із такими висновками погодився, та залишив вирок без змін.

У касаційній скарзі прокурор вказував, що всупереч вимогам ч.12 статті 290 КПК судом першої інстанції безпідставно було визнано допустимими доказами документи, надані стороною захисту та показання свідка.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що згідно з ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснила відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Відповідно до ч.6 ст. 290 КПК сторона захисту за запитом прокурора зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідальним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Тобто виникнення обов`язку сторони захисту щодо відкриття матеріалів кримінального провадження прямо пов`язане із наявністю відповідного запиту від прокурора.

Проте у цьому кримінальному провадженні відсутні будь-які докази того, що прокурор звертався із таким запитом до сторони захисту чи до суду, не наводить їх прокурор і в обґрунтуванні своєї касаційної скарги.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, захисником навіть без запиту прокурора на виконання вимог ст.290 КПК було надіслано для ознайомлення потерпілому та прокурору пакет документів, які сторона захисту мала намір використати як доказ у суді, для ознайомлення, що підтверджується копією квитанції від 21 квітня 2017 року.

Водночас ВС наголошує, що згідно з положеннями ч.6 ст.290 КПК матеріалами, до яких сторона захисту за запитом прокурора зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином, є лише будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них. А з огляду вимоги на ст.23 КПК показання учасників кримінального провадження суд отримує усно і може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. До того ж КПК не зобов’язує сторону захисту фіксувати будь яким чином показання свідків захисту під час досудового розслідування.

Враховуючи обставини справи, ВС залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Також ми писали, про визнання доказів недопустимими за принципом «плодів отруйного дерева»: рішення ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.