Перехідне правосуддя і деокупація територій

24 червня відбулася прес-зустріч на тему: «Перехідне правосуддя у питаннях та відповідях», організована Національною платформою «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію».

Перехідне правосуддя – це комплекс заходів, який дозволяє досягти стійкого миру та запобігає повторенню конфлікту. Одночасно, це досить багатий набір механізмів: документування воєнних злочинів, кримінальне переслідування винних, захист жертв збройних конфліктів, відновлення історичної правди і, як не дивно, амністія. Чи актуальним є механізм амністії для України в рамках війни на Донбасі?

У ході обговорення експерти повідомили, що є певні закономірності у питанні амністії. Зокрема, «широкі» або «безумовні» амністії були визнані неефективними ще у 80-ті роки минулого століття. На думку фахівців, так зване прощення «всіх без винятку» не наближає до миру. Більш того – провокує амністованих скоювати нові злочини.

Норми міжнародного гуманітарного права та резолюції Організації об’єднаних націй (ООН) унеможливлюють амністії для осіб, що вчинили воєнні злочини, злочини проти людяності або грубі порушення прав людини.

Амністія не має перешкоджати переслідуванню таких осіб. Крім того, амністія не може відбуватися всупереч обов’язковим для країни міжнародним угодам і порушувати право жертв на правовий захист, включно з відшкодуванням збитків.

Які вимоги можуть висуватися до амністованих?

Від учасників конфлікту, які підпадають під умови амністії, можуть вимагати подання індивідуальної заяви на звільнення від покарання, визнання скоєних злочинів, достовірних відомостей про конфлікт та його учасників, виплати компенсацій, участі у традиційному судочинстві й у публічних слуханнях, праці на громадських роботах.

Експерти відзначили, що в Колумбії амністовані комбатанти мали відбудовувати школи та лікарні саме там, де вони свого часу воювали. Існує загальне правило: «Чим сильніша держава – тим більше вимог». І навпаки: слабка держава часто обмежує амністію лише умовою добровільного роззброєння учасників конфлікту.

Перехідне правосуддя є складовою політики безпечної реінтеграції.

На думку експертів, «Україна має дати чіткий сигнал співгромадянам на тимчасово окупованих територіях щодо їх майбутнього: хто буде покараний, якою є міра відповідальності, чи отримають жертви конфлікту адекватні компенсації тощо».

При цьому перехід до мирного життя потребує тривалої попередньої роботи: від змін законодавства до підготовки суддів та поліцейських з відповідною кваліфікацією.

На думку експертів, наявність власного сценарію перехідного правосуддя посилюватиме позиції України у міжнародних переговорних форматах. Перехідне правосуддя підіймає питання фактичного врегулювання конфлікту, які впливають на політичні позиції перемовин.

Наприклад, чи можуть брати участь у виборах чи перебувати на керівних посадах люди, які своєю діяльністю сприяли розгортанню війни, тобто сприяли агресії з боку РФ?

При цьому практика амністії частіше за все розповсюджується на неміжнародні конфлікти.

«Гібридна війна» поєднує зовнішню агресію та участь у конфлікті представників незаконних збройних формувань з українським громадянством. Експерти висловили думку, що в законі про амністію слід чітко визначити часові та географічні межі подій, що належать до неміжнародної частини конфлікту та дати вичерпний опис цих подій. Також треба «виписати» роль осіб, які вдавалися до протиправних дій або масових акцій громадської непокори. Для розмежування подій та учасників гібридної війни потрібне вичерпне документування конфлікту.

Робота з документування ведеться, починаючи з 2014 року, за участі Місії ООН з прав людини та місії ОБСЄ і чисельних громадських організацій. Зі свого боку, документуванням також займаються прокуратура (в Офісі Генерального прокурора нещодавно створено спеціальний департамент), СБУ, МВС та Інститут національної пам’яті.

Однак, як вважають у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, зібрані дані мають «акумулюватися», зберігатися та аналізуватися в єдиному Центрі документування при профільному міністерстві.

За словами Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Антона Кориневича, наразі відбувається фіналізація Концепції перехідного правосуддя, яка впродовж двох років напрацьовувалася широким колом експертних організацій та органів державної влади.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.