ВП ВС ототожнила спростування недостовірної інформації зі скасуванням рішення: на це є підстави

Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/8322/19 про визнання недостовірною інформацію, яка міститься в постанові та про зобов`язання відповідача відкликати постанову як таку, що містить недостовірну інформацію, з місць застосування дійшла таких висновків.

Постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 9 лютого 2018 року № 30-ЦА-УП-Т є рішенням суб`єкта владних повноважень, а спір є публічно-правовим, оскільки відповідає напрацьованим Великою Палатою Верховного Суду критеріям такого спору.

Вимогу про визнання недостовірною інформації позивач фактично обґрунтовує неналежним виконанням Національною комісією своїх обов`язків, вказуючи в позовній заяві, що постанова Національної комісії від 9 лютого 2018 року № 30-ЦА-УП-Т містить відверто недостовірні дані, які відповідач відмовляється виправляти; у цій постанові позивачу (на його переконання) безпідставно приписується встановлення 11 березня 2014 року курсу акцій ПАТ «Миколаївцемент» на рівні 30,0049 грн.

Тому позовна вимога про визнання недостовірною інформації, яка міститься в постанові Національної комісії, за своєю суттю є вимогою про визнання такої постанови протиправною та її скасування.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що позовна вимога про визнання недостовірною інформації, яка міститься в постанові відповідача, не може бути предметом окремого судового розгляду.

Недостовірність відповідної інформації (тобто такої, що на думку позивача не відповідає дійсності або викладена неправдиво) може бути самостійною підставою для звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, у якому така інформація міститься.

Закриття провадження в цій справі ВП ВС не вважає обмеженням права позивача на доступ до суду, оскільки це не перешкоджає позивачу оскаржити постанову Національної комісії від 9 лютого 2018 року № 30-ЦА-УП-Т до адміністративного суду, який є для розгляду такого позову судом, встановленим законом.

У червні 2019 року Приватне акціонерне товариство «ФК Сократ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання недостовірною інформації, яка міститься в постанові Національної комісії від 09 лютого 2018 року № 30-ЦА-УП-Т, про те, що ПрАТ «ФК Сократ» 11 березня 2014 року здійснювало операції купівлі-продажу акцій Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» на Публічному акціонерному товаристві «Українська біржа» за ціною 30,0049 грн, та про зобов`язання відповідача відкликати постанову як таку, що містить недостовірну інформацію, з місць застосування, посилаючись на положення статті 277 Цивільного кодексу України.

Позов обґрунтований тим, що постанова містить відверто недостовірні дані відносно того, що позивач створював на біржі ціну 30,0049 грн, і ці дані відповідач відмовляється виправляти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2019 року клопотання Національної комісії про закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у справі № 910/8322/19 за позовом ПрАТ «ФК Сократ» до Національної комісії про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу мотивовано тим, що вирішення будь-яких спорів, пов`язаних з визнанням повністю або частково актів суб`єктів владних повноважень, чинним законодавством віднесено до юрисдикції адміністративних судів України, а цей позов про визнання недостовірною інформації, яка міститься в постанові відповідача № 30-ЦА-УП-Т, по суті є завуальованою спробою ухилитись чи відтермінувати сплату накладеної на позивача штрафної санкції в позаправовий спосіб шляхом звернення до суду неналежної юрисдикції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 листопада 2019 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2019 року про закриття провадження у справі скасовано, матеріали справи направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що спірні правовідносини, які виникли щодо недостовірності інформації (як вважає позивач) та її спростування, носять приватноправовий характер, що виключає можливість розгляду справи в порядку адміністративного судочинства. Спір відноситься до юрисдикції господарського суду, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі.

Раніше КАС ВС підтвердив право суддів у відставці на носіння зброї.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.