Доповнення майнового позову немайновою вимогою про розірвання договору поставки є не збільшенням позовних вимог: КГС ВС

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 911/2139/19.

Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

• подання іншого (ще одного) позову,
• збільшення або зменшення розміру позовних вимог,
• об’єднання позовних вимог,
• зміну предмета або підстав позову.

Верховний Суд зазначив, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог:

• спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
• якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
• зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
• правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Позовна заява при первинному зверненні не містила вимоги про розірвання договору, отже, позивачем за первісним позовом «уточненою» позовною заявою було змінено предмет позову. Водночас уточнена позовна заява ґрунтується не на статті 666 ЦК України, яка передбачає правові наслідки невиконання продавцем обов’язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару (якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві), а на статті 651 ЦК України, яка визначає самостійні підстави для зміни або розірвання договору (у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом). Отже, підстава позову також була змінена, що свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову.

Колегія суддів касаційної інстанції погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що доповнення майнового позову немайновою вимогою про розірвання договору поставки не є збільшенням розміру позовних вимог. Оскільки під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Раніше КГС ВС висловився щодо надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.