Вищий ІР-суд: йшов четвертий рік його створення

Вищий суд з питань інтелектуальної власності (Вищий ІР-суд) ми ніяк не можемо створити тільки через те, що в Україні відсутня єдина стратегія розвитку судової системи. Таку думку висловив заступник голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдан Львов, аналізуючи перспективи його утворення під час вебінару «IP UKRAINE NOW 2020», організованого Асоціацією правників України.

За його словами, конкурс на посади у Вищому ІР-суді був оголошений ще у вересні 2017 року.

«Виходить, що вже четвертий рік ми його створюємо. У квітні нам залишалося лише провести співбесіди із кандидатами на посади суддів першої інстанції, а також перевірка письмового завдання та співбесіда для кандидатів в апеляційну інстанцію. Але після ліквідації Вищої кваліфікаційної комісії суддів процес надійно зупинений», - зазначив суддя Верховного Суду.

Як відомо, 22 червня Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України законопроект «Про внесення змін Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (№ 3711), який має розблокувати питання створення та діяльності нової ВККС. Проте Венеціанська комісія, якій законопроект був наданий на розгляд, висловила до нього чимало зауважень, які мають бути враховані.

За оцінками Богдана Львова, якщо до січня 2021 року президентський законопроект таки перероблять і ухвалять, то нова ВККС запрацює не раніше травня-червня. Після цього ще кілька місяців необхідно для проходження всіх процедур з відбору суддів у Вищий ІР-суд. Тобто в кращому разі він з’явиться осінню наступного року.

Нинішня судова система, вважає голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, погано справляється з розглядом справ, пов’язаних питаннями інтелектуальної власності. Постійні «покращення» процесуального законодавства також не сприяють виправленню ситуації. Наприклад, виділення у окрему категорію так званих малозначних справ (до 1 млн гривень), які розглядаються загальними судами. Ті формують кожний свою практику, а палата з питань інтелектуальної власності, яка існує при Касаційному господарському суді, нічого про неї не знає.

«Заважає відомчість. Тому правові проблеми не вирішуються, а накопичуються», - пояснив Богдан Львов.

На його переконання, на період, поки створюватиметься Вищий ІР-суд, найкраще його функції делегувати Господарському суду міста Києва, а також Північному апеляційному господарському суду, як другій інстанції, адже історично склалося, що там сконцентровані судді, які спеціалізуються на питаннях інтелектуальної власності, на відміну від інших господарських судів, не кажучи вже про суди загальної юрисдикції.

«Це забезпечить якісний розгляд справ, і це буде найбільш безболісним переходом до Вищого ІР-суду», - наголосив заступник голови Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.