ВС висловився щодо надання згоди профспілкового органу на притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників

08:35, 3 ноября 2020
Притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників: практика ВС.
ВС висловився щодо надання згоди профспілкового органу на притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників

Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 202/2817/19.

Обставини справи

Громадянин України звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М», третя особа – Первинна профспілкова організація всеукраїнської професійної спілки «С» ТОВ «М» про скасування догани.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він, ковшовий дільниці підготовки ковшів 5 розряду ТОВ «М», наказом за порушення пункту 9.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Позивач вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним, оскільки було здійснено всупереч статті 252 КЗпП України, без згоди профспілкового органу, членом виконкому якого він був.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду  рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що відповідно до частини другої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і частини другої статті 252 КЗпП України однією з гарантій можливості здійснення працівниками, обраними до складу виборної профспілкової організації, своїх повноважень є заборона притягнення їх до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є.

Порядок надання згоди профспілкового органу на притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами його виборних органів, законодавство не містить.

ВС зауважив, що відповідно до положень частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).

Так, статтею 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено порядок надання згоди виборного профспілкового органу на розірвання трудового договору і ініціативи роботодавця.

Відповідно до зазначеного порядку, у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

ВС зазначив, що орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

ВС зазначив, що суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з’ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні належного обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без годи виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Тобто суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права. 

Обґрунтованість рішення профспілкового органу повинна оцінюватись судом, виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України).

ВС зауважив, що рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей.

При таких обставинах положення статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статті 43 КЗпП України за аналогією закону у відповідності до положень частини дев`ятої статті 10 ЦПК України підлягають застосуванню до спірних відносин.

Відповідно до листа ТОВ «МЗ «Д» звернулось до ППО ВПС «С» ТОВ «МЗ «Д» для надання згоди згідно зі статтею 252 КЗпП України на винесення догани. Вказаний лист було отримано профспілковою організацією 25 березня 2019 року.

Враховуючи відсутність відповіді у встановлений законом термін, відповідач прийняв рішення стосовно оголошення догани.

Лише 11 квітня 2019 року ППО ВПС «С» ТОВ «МЗ «Д» направила лист  від 9 квітня 2019 року щодо відмови ТОВ у наданні згоди у винесенні догани. Цей лист отримано ТОВ 13 квітня 2019 року.

Судами встановлено, що належного обґрунтування відмова профспілкового органу у наданні згоди на притягнення особи до дисциплінарної організації не містить.

Ураховуючи наведене, суд першої інтонації, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що у відповідача були підстави для застосування дисциплінарного стягнення.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив гарантії для працівників при скороченні чисельності або штату.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталья Сидор
    Наталья Сидор
    судья Львовского окружного административного суда
  • Людмила Шестаковская
    Людмила Шестаковская
    судья Оболонского районного суда Киева
загрузка...