В яких випадках можливо виселення з гуртожитку: позиція Верховного Суду

17:44, 24 ноября 2020
Матеріали справи не містили відомостей про існування рішення щодо визнання гуртожитку аварійним.
В яких випадках можливо виселення з гуртожитку: позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 760/7975/19  дійшов висновку, що переселення чи відселення громадян з гуртожитків допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або у стані, непридатному для проживання людей.

Єдиною належною та допустимою підставою віднесення зазначеного будинку до такого, що перебуває в аварійному стані, може бути рішення виконавчого органу відповідної місцевої ради, прийняте на підставі обстеження в установленому чинним законодавством порядку стану гуртожитку (цілісного майнового комплексу чи його відокремленої частини), з наступним затвердженням сесією цієї ради.

Матеріали справи не містять відомостей про існування відповідного рішення щодо визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей.

Лист позивача від 24 січня 2019 року про визнання жилого будинку таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам і є непридатним для проживання (нежилим), та відповідь на нього Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій повідомлено, що позивач, як власник будівлі, самостійно приймає рішення щодо придатності такої будівлі до експлуатації, не є допустимим доказом визнання приміщення зазначеного гуртожитку непридатним для проживання чи аварійним, що могло би бути підставою для виселення відповідачів з наданням іншого житлового приміщення з укладенням нового договору найму, видачі ордера на інше житлове приміщення на постійній основі.

 У справі, що переглядалася, позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про виселення з приміщення гуртожитку з наданням іншого житлового приміщення відповідно до вимог статті 132 ЖК Української РСР.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва позов задоволено. Виселено відповідача та неповнолітнього з кімнати з наданням іншого жилого приміщення – також кімнати.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність правових підстав для виселення відповідачів відповідно до статті 132 ЖК Української РСР. При цьому судом враховано, що відповідачам надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення.

Також місцевий суд вказав, що дії позивача як власника аварійного житла спрямовані на створення та гарантування безпечних умов для проживання мешканців гуртожитку, непридатного для проживання, захисту життя та здоров'я людей, запобігання можливому руйнуванню будівлі, не є порушенням прав відповідачів як мешканців гуртожитку в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки є виправданими та відповідають вимогам закону.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року апеляційну скаргу задоволено, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. 

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що незадовільний стан будівлі гуртожитку та неможливість його експлуатації без проведення капітального ремонту або реконструкції не може бути причиною для виселення відповідачів та їх переселення до кімнати в іншому гуртожитку з підстав, передбачених статтею 132 ЖК Української РСР, оскільки питання переселення мешканців гуртожитків в інше приміщення у зв'язку з капітальним ремонтом будинку врегульовано статтею 101 ЖК Української РСР.

Встановивши, що позивач не звертався з позовними вимогами про переселення відповідачів на підставі статті 101 ЖК Української РСР, при цьому не дотримався установленого законом порядку для визнання приміщення непридатним для проживання з подальшою зміною його статусу і переведення в нежитловий фонд, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вказаний висновок апеляційного суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 29 січня 2020 року в справі № 760/7000/19, від 02 березня 2020 року в справі № 760/7466/19, від 11 березня 2020 року в справі № 760/7008/19, від 25 травня 2020 року в справі № 760/7979/19, від 02 червня 2020 року в справі № 760/7972/19, від 19 серпня 2020 року в справі № 760/7004/19 та інших.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відступу від усталеної судової практики, а тому доводи касаційної скарги є безпідставними.

Раніше КЦС закрив провадження у справі за позовом про звільнення майна з-під арешту, оскільки не знайшов у ньому матеріально-правових вимог.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Что означает налоговая амнистия для граждан: комментируют народные депутаты
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрій Іванов
    Андрій Іванов
    суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
  • Галина Бондаренко
    Галина Бондаренко
    суддя Голосіївського районного суду міста Києва
  • Ольга Кролевець
    Ольга Кролевець
    суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
  • Сергій Стефанишин
    Сергій Стефанишин
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
загрузка...