Деталізація обставин податкового правопорушення: позиція ВС

В акті перевірки мають бути деталізовані обставини податкового правопорушення, зокрема первинні документи, що підтверджують показники, які відображені платником податків у податковій звітності та використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансова, статистична та інша звітність, пов’язана з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року та касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 520/3141/19 за адміністративним позовом ТОВ до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (ГУ ДФС) про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи

Харківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково, рішення суду першої інстанції скасував у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення щодо донарахування податку на прибуток, а також стосовно стягнення коштом бюджетних асигнувань ГУ ДФС судового збору. В цій частині позовних вимог прийняв нову постанову про відмову в їх задоволенні. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. Суд апеляційної інстанції врахував встановлені обставини щодо ненадання податковому органу первинних документів по господарських операціях за встановлений період ані до перевірки, ані після її завершення до прийняття рішення контролюючим органом, ані разом із запереченнями на акт перевірки, що свідчить про обґрунтованість висновків контролюючого органу про непідтвердження витрат за вказаний період документально, відсутність підстав для формування таких витрат у податковому обліку.

Верховний Суд касаційну скаргу ТОВ задовольнив, скасував постанову Другого апеляційного адміністративного суду в частині скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду щодо вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток, рішення Харківського окружного адміністративного суду в цій частині залишив чинним. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду та постанову Другого апеляційного адміністративного суду залишив без змін. Касаційну скаргу ГУ ДФС залишив без задоволення.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому. Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Формування доходів та витрат обумовлене фактичним придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій. Контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи. За загальним правилом, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті 44 ПК України платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, показані таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення суперечить приписам пункту 5 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду врахувала постанову Великої Палати від 20 травня 2020 року, у якій суд відступив від правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 2 квітня 2013 року № 2-77а13. Таким чином, касаційний суд зазначив про незастосовність положень абзацу третього статті 1 Указу «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 та про неможливість їх застосування після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Тобто визнання правомірним застосування відповідачем штрафу в спірних правовідносинах на підставі абзацу третього статті 1 цього Указу є неможливим.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.