Найбільш очевидна мотивація ґрунтовно підійти до підготовки до ЗНО – це вступ на бюджет або ж узагалі вступ до бажаного місця навчання. Втім, не для всіх цей стимул актуальний, адже хтось занадто впевнений у своїх силах, а за когось рішення про вступ прийняли батьки, всупереч думці дитини.
Втім, існує один стимул, який завжди буде актуальним для всіх учасників певного дійства – змагання за значну винагороду. А тому 17 народних депутатів пропонують парламенту запровадити таку винагороду для абітурієнтів, які найкраще склали Зовнішнє незалежне оцінювання за відповідний рік. Відповідний проект Постанови №4559 законодавці зареєстрували у парламенті «під ялинку» – 30 грудня 2020 року.
Отже, автори пропонують в якості такої винагороду створити премії Верховної Ради для людей, які матимуть найкращі показники за підсумками ЗНО. Преміюватимуть за складання ЗНО поточного року – відповідне рішення ВР повинна ухвалити до 31 грудня. Проте варто відзначити, що для того, щоб отримати цю премію потрібно буде відповідати ряду умов:
Тридцятеро кращих абітурієнтів, які будуть відповідати цим вимогам, отримають по 100 тисяч гривень премії. Хоча, мабуть, точніше буде сказати «до 30 кращих», адже вимоги у проекті доволі жорсткі. До прикладу, скласти всі 4 предмети на 199 і отримати 796 балів буде недостатньо, 189 балів з одного предмету також позбавляють права на премію, навіть попри максимальні результати з інших трьох предметів.
Разом з тим, на цьому історія не закінчується, адже в останній день року на сайті Верховної Ради з’явився новий документ – проект Постанови №4563. Цей документ має подібне спрямування – також відзначення найкращих за результатами ЗНО. Втім, замість премії депутати пропонують в якості заохочення призначати іменну стипендію ВР. Тексту цього документу ще немає, але вже можна відзначити ряд цікавих моментів.
По-перше, запровадження стипендії як альтернатива преміюванню може фактично бути спробою зекономити – розгляньмо на прикладі. Так, імовірність того, що абітурієнт, який склав ЗНО на 790+ балів, буде отримувати стипендію, доволі висока. При цьому загальна концепція застосування іменних стипендій полягає у тому, що вона заміщає собою академічну чи соціальну стипендію, яку людина отримує (чи не отримує).
Отже, якщо у разі преміювання студент отримуватиме свою стипендію і 100 тисяч премії, то після присвоєння стипендії Верховної Ради студент буде отримувати лише її. Більше того, якщо розмір цієї стипендії парламенту буде таким самим, як для звичайної іменної стипендії ВР – 2720 гривень – то для того, щоб отримати 100 тисяч, її потрібно призначати на більш ніж 3 роки. Вже не говорячи про «недоотриману» академічну стипендію. Говорячи мовою цифр, у випадку преміювання тридцяти найкращих видатки бюджету будуть становити 3 мільйони гривень, а при призначенні стипендії на рік – менше мільйона.
По-друге, ініціатором запровадження стипендії є Руслан Стефанчук, який за день до того підтримав також ідею запровадження премії. Так само «подвійними агентами» є близько половини із 17 депутатів, які значаться ініціаторами проекту про преміювання, а тоді підтримали запровадження стипендії. І головне питання тут – що мотивувало їх змінити свою думку та чи пов’язано це з бажанням зекономити на мотивації абітурієнтів?
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що депутати пропонують забрати у МВС розпорядження частиною коштів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.