Верховний Суд роз’яснив, чи є прогул триваючим правопорушенням

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 813/1475/17, в якій досліджував питання, чи є прогул триваючим правопорушенням.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивачка звернулася з адміністративним позовом до Мостиської районної державної адміністрації Львівської області, голови Мостиської районної державної адміністрації Львівської області в якому просила:

• Визнати протиправним і скасувати розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення;
• Поновити позивачку на посаді начальника служби у справах дітей Мостиської РДА і зобов’язати відповідача-1 упродовж трьох календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили внести відповідний запис до трудової книжки;
• стягнути з Мостиської РДА середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу і моральну шкоду в розмірі 102500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані такими доводами: відповідачі пропустили шестимісячний строк притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та звільнення; заміна замка у службовому кабінеті позивача свідчить про недопуск її до робочого місця; закриття дисциплінарного провадження стосовно позивачки та неповідомлення позивачки про його закриття, а також відкриття нового дисциплінарного провадження того ж дня суперечить чинному законодавству; пакет документів щодо звільнення позивача і дві незаконні догани, які йому передували, свідчать про упереджене ставлення і переслідування позивачки керівництвом Мостиської РДА з метою наступного звільнення із займаної посади.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив частково. Так, суд апеляційної інстанції встановив порушення відповідачами процедури здійснення дисциплінарного провадження і порушення строку притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції є висновок апеляційного суду про порушення відповідачами вимог статей 65, 74 Закону України «Про державну службу» щодо неможливості притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності після спливу шести місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку.

Так, застосовуючи відповідні норми статей 65, 74 Закону України «Про державну службу» суд зазначив, що відповідачам було відомо про відсутність позивача на роботі з 21 червня 2016 року й у них не було жодних відомостей щодо поважності причин її відсутності на роботі, відповідно, були обґрунтовані підстави допускати вчинення позивакою прогулу саме 21 червня 2016 року, а отже саме з цього дня розпочався перебіг шестимісячного строку накладення на неї дисциплінарного стягнення. Однак догану було накладено лише 20 січня 2017 року, тобто після закінчення шестимісячного строку з дня вчинення прогулу.

Проте, погоджуючись із доводами Мостиської РДА, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину третю статті 65 і частину п'яту статті 74 Закону України «Про державну службу» щодо спливу шестимісячного строку притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у виді догани, з огляду на таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивачка, зокрема, у період з 21 червня 2016 року до 11 січня 2017 року була відсутня на роботі без поважних причин. Тобто протягом указаного часку позивачка до роботи не приступала і перебувала у безперервному прогулі.

Також ВС підкреслив, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №810/1224/17 з метою з метою забезпечення єдності правозастосовчої  практики надала тлумачення, зокрема, поняття «триваючого правопорушення». Так, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.

Оскільки позивачка була відсутня на роботі у період з 21 червня 2016 року до 11 січня 2017 року безперервно, то прогул як дисциплінарний проступок був триваючим.

Верховний Суд у постановах від 12 грудня 2018 року у справі №818/501/16, від 3 жовтня 2019 року у справі №818/3584/15 та від 16 жовтня 2019 року у справі №805/3724/15-а також дійшов висновку, що прогул є триваючим правопорушенням. Зокрема, у постанові від 3 жовтня 2019 року Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що достатньо навіть відсутності працівника на робочому місці протягом попереднього робочого дня до дня застосування дисциплінарного стягнення для висновку про правомірність накладення стягнення за прогул.

У справі, що розглядається, позивачка з 21 червня 2016 року до дня застосування дисциплінарного стягнення у виді догани перебувала у безперервному прогулі, тобто прогул тривав більше шести місяців і позивачка не надала жодних доказів на підтвердження поважності причин її тривалої відсутності на роботі. До того ж суд першої інстанції встановив, що довгий час відповідачі намагалися зв’язатися з позивачем для відібрання пояснень щодо поважності причин відсутності її на роботі, направляли відповідні запити до закладів охорони здоров’я. Однак позивачка пояснень не подала, на роботу не з’являлася і не телефонні дзвінки не відповідала.

Викладене свідчить про те, що, застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення у виді догани, відповідачі не порушили шестимісячний строк притягнення, в тому числі враховуючи те, що прогули були вчинені позивачкою і 9 - 10 січня 2017 року, які були робочими днями (подання про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення від 11 січня 2017 року).

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував рішення суду апеляційної інстанції, та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли відмова у задоволенні запиту на інформацію є неправомірною.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.