Чого чекати українцям з відстроченням виконання рішення судів про стягнення коштів: коментар автора законопроекту

Депутати Верховної Ради від «Слуги народу», серед яких Галина Третьякова, Максим Бужанський, Вікторія Кінзбурська, Антон Поляков, Сергій Швець та інші подали законопроект 5310 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, щодо відновлення принципу справедливості під час здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах», яким пропонується визначити, що підставою для відстрочення виконання рішення суду про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів може бути визнано підтверджений факт відсутності відповідних бюджетних асигнувань.

Також законопроектом передбачено, що не може бути накладено штраф на керівника або особу яка виконує обов’язки керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у разі, якщо ними подано звіт про неможливість виконання рішення суду про стягнення коштів державного або місцевого бюджетів, відповідно до якого причиною такого невиконання є підтверджений факт відсутності відповідних бюджетних асигнувань та додано копії документів на підтвердження вжитих заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Як стає зрозуміло, чимало громадян подають позови проти державних органів до судів, у тому числі до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з приводу захисту своїх прав, зокрема і соціальних. Багато таких позовів суди задовольняють, однак люди не можуть отримати виплати через брак коштів.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Шмалько проти України», орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків».

За коментарем «Судово-юридична газета» звернулася до одного зі співавторів законопроекту Максима Бужанського.

«Зараз, коли людина, якій за рішенням суду належить грошова компенсація/виплата з бюджету, не може отримати ці кошти, оскільки вони не були закладені в бюджеті. Керівник відділення Державної казначейської служби звертається з бюджетним запитом про те, щоб з бюджету цю суму виділили на погашення зобов'язань. При цьому керівник казначейства повинен відправити в суд звіт про виконання судового рішення. Зрозуміло, що рішення виконано бути не може, тому звіт відповідний. За невиконання рішення суду на керівника накладають персональний штраф від 40 до 90 тис. грн при цьому наявність умислу або неможливість виконання рішення не через вину керівника ніхто не встановлює. А, крім того, він несе особисту фінансову відповідальність за збитки, завдані таким невиконанням рішення суду (а це пеня від суми боргу). Але ж це не справедливо стосовно такого співробітнику казначейства. Він може нести персональну відповідальність тільки в разі, якщо не зробив бюджетний запит на цю суму. В іншому випадку в чому його вина? При формуванні бюджету ніхто не міг передбачити, що суд стягне якусь суму і яку саме. Тому ми запропонували внести додаткову підставу для відстрочки виконання судового рішення - документально підтверджений факт відсутності коштів на казначейських рахунках, і карати персонально керівника казначейства тільки при наявності в його діях/бездіяльності умислу або провини», - відзначив народний депутат.

На запитання, чи не треба зменшити соціальне навантаження, шляхом зменшення пільг, аби не було таких проблем, Максим Бужанський зазначив, що «соціальне навантаження потрібно зменшувати шляхом підйому економіки, а не скороченням існуючих пільг, і виводом економіки з тіні».

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що у Верховній Раді планують відкрити інформацію про оплату праці в держкомпаніях. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.