Договір поставки: ВС вказав на важливий аспект щодо строків

У господарських правовідносинах поставка товару здійснюється на підставі договору, у якому сторони встановлюють таку істотну для цього виду договорів умову, як строк поставки, який може ними погоджуватись у формі графіка, у якому строк може визначатись днями, а перебіг строку починається з наступного дня після, зокрема, відповідної календарної дати, з якою пов’язано його початок. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2056/20.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що у червні 2020 року Акціонерне товариство «У» в особі філії Бурове управління звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Х», в якій просило стягнути з відповідача 2444593,78 грн пені та 1096054,88 грн штрафу.

Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 624, 629, 631 Цивільного кодексу України, статті 216, 232 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки щодо строків поставки товару, а саме - кранів консольно-поворотних стаціонарних у кількості 8 штук на загальну суму 15657926,40 грн.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Висновок Верховного Суду 

Судді ВС підкреслили, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом (частини перша, п’ята статті 265 ГК України).

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо) (частина друга, четверта статті 267 ГК України). 

ВС зауважив, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (частини перша та четверта статті 251 ЦК України).

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

ВС наголосив, що наведені норми закону дають підстави для висновку, що у господарських правовідносинах поставка товару здійснюється на підставі договору, у якому сторони встановлюють таку істотну для цього виду договорів умову, як строк поставки, який може ними погоджуватись у формі графіка, у якому строк може визначатись днями, а перебіг строку починається з наступного дня після, зокрема, відповідної календарної дати, з якою пов’язано його початок.

Судами встановлено обставини, відповідно до яких строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору поставки та є його невід’ємною частиною (пункт 1.2 договору поставки).

Як зазначив ВС, суди не застосували до спірних правовідносин сторін вищенаведені норми матеріального права, у зв’язку з чим не дослідили цей графік та не дали йому оцінки; не зважили на те, що сторони домовились як про істотну умову договору про строк поставки відповідно до вищенаведеного законодавчого регулювання, зазначили у графіку поставку у календарних днях, а для цілей визначення, з якого моменту вираховується строк поставки в календарних днях навели формулу «ТО – календарні дні» зі зноскою, що позивачка «ТО» це є дата підписання договору.

Також суди не дослідили поданої позивачем документації допорогової закупівлі щодо умов закупівлі (з урахуванням зазначеного у цій документації графіка поставки, який співпадає з графіком поставки до договору, та з урахуванням зазначення граничного терміну постачання: протягом 210 календарних днів з дати укладання договору), в якій (закупівлі) відповідач взяв участь, надав: (1) цінову пропозицію, в якій зазначено, що він вивчив документацію допорогової закупівлі та технічні вимоги до предмету закупівлі, та згоден виконати вимоги замовника та договору про закупівлю на умовах строку поставки товару згідно з графіком поставки (пункт 11); (2) декларацію про прийняття умов проведення процедур закупівель (т. 1 а.с. 108-117).

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував рішення суду першої та апеляційної інстанції та передав справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про виселення особи з житла.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.