Рада змінила умови розвитку регіональної політики: що чекає громади

Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроект № 5323 про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики», який змінює умови формування та реалізації державної регіональної політики.

Що нового пропонується в законопроекті

 Проект Закону розроблено Міністерством розвитку громад та територій. Ним передбачено внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики», що передбачають зміну правових, організаційних,  фінансових та інших механізмів реалізації державної регіональної політики шляхом:

- визначення системи документів стратегічного планування регіонального розвитку; посилення зв’язку між Державною стратегією регіонального розвитку, регіональними стратегіями розвитку та документами стратегічного планування розвитку територіальних громад;

- запровадження положення щодо обов’язкового розроблення сільськими, селищними, міськими радами стратегій  розвитку територіальних громад або стратегічних планів розвитку територіальних;

- надання агенціям регіонального розвитку права надавати платні послуги, розширення переліку їх засновників за рахунок міських, селищних, сільських рад тощо.

Проектом уточнюється та розширюється система прогнозних та програмних документів, зокрема, за рахунок включення до неї «місцевих програм розвитку», «регіональних програм розвитку», стратегій розвитку територіальних громад, стратегічних планів розвитку територіальних громад тощо.

При цьому в Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) вважають, що така пропозиція має супроводжуватись законодавчим визначенням цілісної системи державних прогнозних та програмних документів, невід’ємним елементом якої є система документів державного стратегічного планування, узгоджених між собою за цілями, пріоритетами, способами вирішення проблем, строками дії тощо.

В ГНЕУ підкреслили, що при визначенні у законі системи державних прогнозних та програмних документів слід виходити з того, що кількість таких документів має бути якомога меншою, що дозволить уникнути суперечностей між ними, а також надмірної бюрократизації державного планування та прогнозування.

Відповідно до законопроекту «виконавчими органами міських, сільських, селищних рад, що представляють територіальні громади, які налічують до 10 тисяч осіб, розробляються стратегії розвитку територіальних громад або стратегічні плани розвитку територіальних громад». Однак в ГНЕУ підкреслили, що неясно, в яких випадках має розроблятись стратегія, а в яких – стратегічний план.

У ГНЕУ підкреслили, що з огляду на зміст поняття «регіон» виглядають некоректними зміни до ч. 1 ст. 4 Закону у частині уточнення об’єктів державної регіональної політики, які полягають у заміні «міст, сіл, селищ, об’єднаних за критеріями та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України» на «територіальні громади». При цьому виходячи зі змісту ч. 1 ст. 140  Конституції України, територіальні громади – це жителі села чи добровільного об’єднання  у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста. Отже, на думку ГНЕУ, використання терміну «територіальні громади» для позначення об’єктів державної регіональної політики виглядає нелогічним.

Пропонується замінити такий пріоритет державної регіональної політики, як «зменшення територіальної диференціації за індексом регіонального індексу людського розвитку» на напрям державної регіональної політики «зменшення територіальної диференціації за показниками соціально-економічного розвитку», що викликає застереження у концептуальному відношенні, з огляду, зокрема, на зміст поняття «індекс регіонального людського розвитку», який «є розрахунковим статистичним показником оцінки якості життя, який розраховується за напрямами «довге та здорове життя», «добробут та гідні умови праці», «освіта» та відповідними показниками». В ГНЕУ підкреслили,  що якість життя забезпечується відповідним рівнем соціально-економічного розвитку. Зміна пріоритетів державної регіональної політики містить ризик зниження вимог щодо такої політики та відповідного інструментарію її реалізації, а відтак кінцевих результативних показників реалізації державної регіональної політики. До того ж, внесена пропозиція у супровідних документах до проекту не обґрунтовується.

Більшість противників законопроекту особливо в залі Верховної Ради звернули увагу, що було вилучено з тексту нової редакції  ст. 6 Закону  положення щодо «формування з урахуванням документів Ради Європи та Європейського Союзу нормативно-правової бази, необхідної для реалізації державної регіональної політики, визначеної цим Законом». Депутати-опозиціонери вказали, що у преамбулі Конституції України передбачені положення щодо незворотності європейського курсу України. Крім того, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 85 Основного Закону України, серед повноважень Верховної Ради України є «визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі».

На думку ГНЕУ, вилучення припису, щодо формування нормативно-правової бази, необхідної для реалізації державної регіональної політики, з урахуванням документів Ради Європи та Європейського Союзу з одночасним доповненням приписів Закону положенням щодо фінансування державної регіональної політики за кошти в рамках програми допомоги Європейського Союзу виглядає нелогічним і недостатньо обґрунтованим.

Також у новій редакції ст. 10 Закону передбачається виключення приписів щодо розвитку депресивних територій.

Змінами до закону уточнюються суб’єкти заснування, питання матеріально-фінансового забезпечення та змісту діяльності агенцій регіонального розвитку.

У ГНЕУ зокрема виділили, що не є достатньо чітким та обґрунтованим положення про те, що агенція «не може бути бюджетною установою». Адже і згідно з чинними приписами Закону, так і згідно з положеннями проекту засновниками агенцій можуть бути Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська, Севастопольська міські ради та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (ч. 1 ст. 19), а брати участь у їх заснуванні можуть також сільські, селищні, міські ради. При цьому  у новій ч. 4 ст. 19 передбачається, що фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності агенції регіонального розвитку здійснюється, серед іншого, за рахунок коштів та майна засновників.

На думку ГНЕУ, приписами проекту передбачається забезпечення діяльності агенцій за рахунок бюджетних коштів та іншого майна державної чи комунальної власності, однак, про які саме кошти йдеться і на яких конкретно правових підставах здійснюватиметься відповідне забезпечення, у тексті проекту не йдеться. При цьому експерти вказали, що не є чіткими та достатньо обґрунтованими положення проекту щодо завдань та сфери діяльності агенцій.

У проекті передбачається, що процес затвердження регіональних стратегій розвитку має включати отримання позитивних висновків щодо їх відповідності Державній стратегії регіонального розвитку України, які мають надаватись центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики (зміни до ст. 10 Закону). У ГНЕУ підкреслили, що такий підхід не враховує конституційно-правову природу органів місцевого самоврядування як децентралізованих органів виконавчої влади та  вимоги ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за якими місцеве самоврядування здійснюється, серед іншого, на основі принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності.

Раніше Рада обмежила обіг пластикових пакетів в Україні та встановила штрафи за порушення заборони.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.