Якими будуть публічні закупівлі: новації від депутатів

08:20, 9 июня 2021
Верховна Рада схвалила законопроект, який розкритикувало експертне середовище за порушення конституційних норм.
Якими будуть публічні закупівлі: новації від депутатів
Джерело фото: Getty image
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховна Рада схвалила в цілому законопроект № 5309 про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів щодо вдосконалення системи оскарження публічних закупівель. Авторами проекту зазначені Роксолана Підласа, Сергій Швець, Юлія Гришина та інші. Як зазначали автори, даним законопроектом пропонується завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель.

Законопроектом внесено зміни не лише до профільного Закону, яким регулюються питання публічних закупівель – Закону України «Про публічні закупівлі», а й до, зокрема, Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». У Головному юридичному управлінні (ГЮУ) наголосили, що зміни, які пропонуються до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» жодним чином не стосуються питань «вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель».

У законопроекті уточнено, що дія Закону «Про публічні закупівлі» не поширюється на послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями, членом яких є Україна. А також зазначено, що міжнародними фінансовими організаціями є Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій, Міжнародна асоціація розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Північний інвестиційний банк, а також інші міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна.

Передбачено можливість придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у випадку, якщо:

двічі скасовано не тільки спрощену закупівлю загалом, а й скасовано частково (за лотом);

закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємства або організації, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства, а не загалом у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю.

У законопроекті зазначено, що у  випадку застосування переговорної процедури замовниками, які зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію, закупівля проводиться самостійно, без передачі потреби про закупівлю таких товарів та послуг до централізованої закупівельної організації для уникнення різночитань.

Також передбачено право замовника укласти договір про закупівлю з учасником, що визнаний переможцем на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю задля прискорення процедури спрощеної закупівлі.

Серед змін, які критикують експерти, варто виділити такі. Зокрема передбачається, що "строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати прийняття  скарги до розгляду, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів».

В ГЮУ наголосили на відсутності положень, які саме «аргументи» можуть слугувати підставою для продовження строку розгляду скарги, поданої до органу оскарження. На думку експертів, це може призвести до того, що орган оскарження «на власний розсуд» буде обирати варіанти дій у кожному конкретному випадку щодо продовження/не продовження строку розгляду скарги, і як наслідок – орган оскарження буде наділено надмірними дискреційними повноваженнями з відповідного питання.

«Закон повинен вказувати на обсяг будь-якої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій влади», - відзначили експерти.

Аналогічні їхні зауваження стосуються також змін до частини шістнадцятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», якими визначено, що «у разі порушення суб'єктом оскарження, замовником строків та порядку падання інформації, передбачених цією частиною, така інформація може бути не врахована органом оскарження під час розгляду такої скарги»

Змінами передбачається здійснення придбання замовником товарів, робіт і послуг «без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємства або організації, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства». Експерти наголосили, що діючи у такій спосіб, законодавець фактично ставить «в нерівні умови підприємство або організацію, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування та підприємство або організацію, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю, які такого дозволу не мають. Цим порушуються приписи Конституції України, якими проголошено, що Україна є соціальна, правова держава (стаття 1) та усі об'єднання громадян рівні перед законом (частина п'ята статті 36)».

Також експерти вказали, що у законопроекті недодержано принцип правової визначеності (недвозначність, внутрішня узгодженість нормативних положень та відсутність суперечностей з іншими приписами законів), що є порушенням проголошеного Конституцією України принципу верховенства права (стаття 8) та визнання України правовою державою (стаття 1). Зокрема, йдеться про такі положення:

1) у законопроекті пропонується визначення поняття «адміністратор електронної системи закупівель – юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель» (доповнення частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» новим пунктом 21). Водночас законопроект не містить жодного функціонального навантаження, пов'язаного зі здійсненням таким адміністраторам його повноважень, які законопроектом так само не визначаються;

2)  встановлюється заборона на «зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника»  (зміни до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі»). При цьому про права замовника, учасника процедур закупівлі, суб'єкта оскарження, їх представників чи лише про права на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника йдеться у законопроекті, незрозуміло;

3) пропонується встановити повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, щодо перевірки наявності річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю (за законопроектом такі повноваження органом реалізуватимуться, зокрема, до здійснення оплати за договором про закупівлю) (зміни до пункту 1 частини другої статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі»). На думку ГЮУ, така пропозиція потребує належного обґрунтування, зокрема, у частині відсутності у наведеному переліку звіту про договір про закупівлю, який укладений без використання електронної системи закупівель;

4) для експертів виглядають незрозуміло і положення законопроекту, за якими «замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту органом оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель». На думку фахівців, важко буде в подальшому оминути ситуацію, за якої відповідні суб'єкти не матимуть достатнього часу для надання відповідної інформації, документів та матеріалів, що може призвести до порушення їх прав на практиці тощо.

Експертами було вказано, що зміни, які пропонуються до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», не містять чітко визначеного переліку «виняткових випадків», у яких застосовується окремий механізм передачі в управління відповідних активів, що, у свою чергу, не передбачає участі Національного банку України та національних комісій у прийнятті відповідних рішень.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що парламент збирається надати Держкосмосу спеціальний статус.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Микола Шаповал
    Микола Шаповал
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Андрій Осаулов
    Андрій Осаулов
    суддя Шевченківського районного суду міста Києва